УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Аналіз навчально-методичної та виховної роботи в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка"
від 25 червня 2007 року
У 2006/2007 навчальному році організація навчального процесу в Київському університеті будувалася з урахуванням необхідності модернізації вищої освіти, що відбувається в Україні на підставі підписаних міжнародних угод. В університеті проведена певна робота щодо удосконалення навчальних планів. Чинні навчальні плани були затверджені, в основному, у 2002-2003 рр., значна їх кількість потребує змін. Проте, відсутність державних стандартів вищої освіти, в яких враховані положення Болонського процесу, а також методичних розробок МОН України щодо кількісних показників виміру навчального часу на окремі види навантаження студентів і викладачів, не дають можливості розробити і затвердити навчальні плани з урахуванням цих вимог. Тому було прийнято два варіанти удосконалення навчальних планів:
- розробка і затвердження нових навчальних планів зі спеціальностей і освітньо-кваліфікаційних рівнів, коли за старими планами з різних причин вже не можна працювати;
- внесення вченими радами факультетів, інститутів змін і доповнень до навчальних планів.
Розроблені і затверджені ректором університету плани за спеціальностями на факультетах: геологічному, економічному, історичному, кібернетики, психології, в інституті журналістики.
Аналіз чинних навчальних планів показав, що на часі є розробка єдиної концепції викладання і вивчення соціально-економічних і природничих дисциплін на гуманітарних факультетах, в інститутах. Співробітники університету беруть участь у розробці нових державних стандартів, нормативно-правових актів з різних аспектів організації навчального процесу.
Враховуючи, що МОН України орієнтує, починаючи з 2006/2007 навчального року, на повний перехід на кредитно-модульну систему організації навчання з використанням системи обліку навчальної роботи студента і викладача, що відповідає ECTS, Київський університет приділяє увагу створенню передумов для такого переходу.
Систематична робота з її впровадження проводиться в університеті з кінця 2005/2006 навчального року. Це питання розглядалося на розширеному засіданні Науково-методичної ради університету, а 26 червня 2006 р. – Вченою радою університету, рішенням якої визначені основні напрями подальшої роботи в університеті щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
Науково-методичним центром розроблені і затверджені ректором розпорядження і положення:
- «Про невідкладні заходи щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» (24.05.2006 р. );
- «Про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу і відомості обліку успішності» (31.10.2006 р.);
- «Про проведення практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка» (23.03.2007 р.);
- Методичні рекомендації щодо змісту та оформлення робочих навчальних програм дисциплін (22.05.2007 р.).
З метою кращої підготовки до 2007/2008 навчального року факультетам та інститутам направлено два інструктивні листи.
Узагальненню практики впровадження кредитно-модульної системи організації навчання була присвячена науково-методична конференція “Теорія і практика впровадження положень Болонської угоди в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”, яка була підготовлена Науково-методичним центром разом з Науково-методичною радою університету і проведена у лютому 2007 р. На конференції заслухано біля 20 доповідей і повідомлень. Матеріали конференції, підготовлені Центром, передані до друку.
У травні-червні 2007 р. працівниками Науково-методичного центру здійснювалася перевірка наявності і змісту робочих програм на факультетах і в інститутах з дисциплін, які викладалися у 2006/2007 навчальному році, а також з тих дисциплін, які будуть викладатися у наступному навчальному році, у третьому семестрі (ІІ курс).
Перевірка показала, що програмне забезпечення більшості дисциплін, які викладатимуться на 1-2 курсах, відповідає встановленим вимогам. Є потреба у доопрацюванні робочих програм з частини дисциплін на факультетах: географічному, кібернетики, психології, радіофізичному, фізичному, філософському, юридичному, в інститутах філології, журналістики.
На факультетах та в інститутах неодноразово проводилися засідання вчених рад, науково-методичних комісій, засідання кафедр, спільні засідання кафедр, наради, круглі столи, на яких обговорювалися різні аспекти впровадження кредитно-модульної системи навчання. Співробітники Науково-методичного центру постійно надають необхідні консультації з питань методичного забезпечення організації навчального процесу.
На факультетах та в інститутах приділяється значна увага методичному забезпеченню навчального процесу. За 2006/2007 навчальний рік видано 90 підручників загальним обсягом 1934,71 др.арк. (+ 4259 с. – обсяг вказано у сторінках). Посібників видано 395 обсягом 4424,11 др.арк. (не врахований обсяг підручників, виданих інститутом філології та фізичним факультетом, котрий поданий у сторінках). Підготовлено та надруковано 485 методичних матеріалів.
Більша частина факультетів та інститутів не приділяє належної уваги створенню електронних версій підручників, посібників, методичних матеріалів (крім ІМВ, факультету соціології, механіко-математичного, радіофізичного факультетів, факультету кібернетики). А географічний та юридичний факультети взагалі не мають таких версій.
Підручниками та посібниками забезпечені всі дисципліни лише на 4 факультетах, в інститутах (географічному, фізичному, радіофізичному, ІМВ), а на інших 13 факультетах, в інститутах вони відсутні зі 168 дисциплін. Треба зауважити, що серед цих дисциплін значну кількість складають спецкурси. Деякі факультети відзначають відсутність україномовних підручників.
Однією зі складових фахової підготовки випускників ВНЗ є практика. Аналіз стану організації усіх видів практик в університеті був зроблений на засіданні Вченої ради університету 2 квітня 2007 р. Рішенням Вченої ради університету намічені шляхи подолання недоліків, що мали місце. Факультети та інститути до 30.10.2007 р. зобов’язані розробити і затвердити наскрізні положення про проведення усіх видів практик, а де вони є – внести до них зміни відповідно до Положення про проведення практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, затвердженого 23 березня 2007 р.
Успішне впровадження кредитно-модульної системи навчання певною мірою залежить від поінформованості викладачів і студентів. Науково-методичний центр приділяє основну увагу інформуванню і консультуванню з питань кредитно-модульної організації навчального процесу науково-педагогічних працівників, а інформування студентів мають здійснювати факультети та інститути.
У 2006 році факультети та інститути до початку занять повинні були розробити для студентів-першокурсників пам’ятку про структуру факультету, інституту, про організацію навчального процесу, зазначити в ній його особливості у ВНЗ, розкрити зміст кредитно-модульної системи організації навчання. Перед початком нового навчального року цю роботу потрібно провести більш якісно.
Виховна робота серед студентів традиційно проводилася факультетами, інститутами та органами самоврядування студентів, серед яких:
- студентський парламент університету – вищий виконавчий орган студентського самоврядування університету;
- дві профспілкові студентські організації: одна – як частина загальноуніверситетської первинної профспілкової організації університету, інша – окрема первинна профспілкова організація студентів;
- наукове товариство студентів та аспірантів університету;
- студентська рада студмістечка університету.
Виховна робота зі студентами в академічних групах проводиться викладачами-кураторами з числа науково-педагогічних працівників. У 2006/2007 навчальному році за здійснення обов’язків куратора нараховано 51344 год., що складає понад 57 асистентських ставок у 924 академічних групах. Найменша кількість кураторів – на юридичному факультеті, де вони призначені лише на 1 курсі.
Робота куратора набуває нового змісту у зв’язку з впровадженням кредитно-модульної системи, адже її введення передбачає необхідність роз’яснення і допомоги студентам в опануванні особливостей цієї форми організації навчального процесу, її суті, системи оцінювання знань, інформування адміністрації щодо можливих проблем, внесення пропозицій з вдосконалення цієї системи. Куратори груп, як правило, звітують про свою роботу на засіданнях кафедр, а на деяких факультетах (наприклад, історичному) на засіданні вченої ради.
ВЧЕНА РАДА УХВАЛЮЄ:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Ботанічний саду імені акад. О.В. Фоміна: можливості і перспективи розвитку"
від 04 червня 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії проф. Л.І. Остапченко, співдоповідь директора Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна проф. В.А. Соломахи, Вчена рада відзначає, що колектив Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна забезпечує високий рівень навчально-методичної, науково-дослідної та організаційно-господарської роботи.
Ботанічний сад є об’єктом природно-заповідного фонду загально - державного значення і займає площу 22,5 га. Він здійснює діяльність відповідно до Положення, затвердженого наказом Міністерства навколишнього природного середовища України від 25.01.95р. № 3 та керується Законом України „Про природно – заповідний фонд України” від 16.06.92р. № 2456-ХП (зі змінами та доповненнями), нормативно – правовими актами України, що стосуються діяльності Ботанічного саду, Статутом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Положенням про Ботанічний сад, іншими актами локального нормативно – правового регулювання.
Відповідно до Положення Ботанічний сад є науково-дослідною, навчальною, освітньою і природоохоронною установою, головним завданням якої є збереження, вивчення і збагачення рослинних ресурсів регіону, місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, особливо рідкісних та унікальних; проведення науково-дослідних робіт з інтродукції та акліматизації, розмноження та ефективного використання рослин; ведення навчальної та освітньо-виховної роботи з питань ботаніки, екології, охорони природи, селекції, рослинництва, декоративного садівництва тощо.
До структури Ботанічного саду входять чотири наукові сектори: дендрології, інтродукції трав’янистих рослин, інтродукції тропічних і субтропічних рослин, фізіології та біохімії рослин-інтродуцентів. Науковий потенціал Ботанічного саду складається з 30 науковців, з яких: докторів наук - 5, кандидатів наук – 20. За останні півроку підготовлено до захисту 2 докторські та 3 кандидатські роботи та затверджені теми двом співробітникам Ботсаду, що виконують дисертаційні роботи на здобуття вченого ступеня доктора біологічних наук.
За період 2001-2006 рр. науковими співробітниками Ботанічного саду видано 20 монографій, 12 брошур, опубліковано 217 статей у фахових виданнях, 196 – у матеріалах конференцій, 31 стаття у науково-популярних виданнях, отримано 2 патенти на винаходи. На базі Ботанічного саду підготовлено та захищено 10 кандидатських дисертацій. Ботанічний сад проводить активну видавничу роботу: видано 6 номерів Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а у 2006 видано нове серійне видання Ботсаду „Природно-заповідні території. Рослинний світ”, у 2007 р. - каталог рослин Ботанічного саду імені акад. О.В. Фоміна. Планується створення ще одного періодичного видання „Ботаніка: колекції та персоналії”, статті в якому друкуватимуться англійською, українською і російською мовами.
Сьогодні співробітниками Ботанічного саду завершена велика і важлива робота з інвентаризації рослин, які знаходяться в колекції. У складі колекцій рослин представлено понад 9 000 таксонів, серед яких список деревних рослин включає 1820 найменувань; систематичний склад трав’янистих рослин представлений 1893 таксонами; колекція тропічних і субтропічних рослин на сьогодні налічує 4214 видів та внутрішньовидових таксонів. Вперше надруковано додатки до каталогу, які вміщують списки мохів, лишайників, природних та синантропних видів, поширених на території саду.
На базі Ботанічного саду відновлено та створено умови для формування повноцінного гербарію. Гербарій зареєстровано в Index Herbariorum (acronym – KWHU) та проводиться його повна інвентаризація. Активізуються міжнародні зв'язки між Ботанічним садом університету та відповідними установами світу, постійно здійснюється обмін колекційними фондами (Ботанічний сад проводить обмін із 300 ботанічними закладами 50-ти країн світу, в які розсилає понад 250 “Списків насіння”, у свою чергу отримує біля 200 каталогів з інших установ). Одночасно із заснуванням Ботанічного саду була започаткована наукова бібліотека, у фондах якої тепер знаходиться понад 40 000 книг та журналів з питань ботаніки та інших напрямків біології. У 2004 р. завершено формування та відкрито Музей історії, в якому представлено матеріали з історії створення, розвитку та сьогодення Ботанічного саду.
Разом з тим треба зазначити, що в Ботанічному саду, як і на більшості природничих факультетів, існує низка проблем, які необхідно вирішувати. Насамперед йдеться про суттєве оновлення технічних засобів та лабораторного обладнання; вимагає модернізації та оновлення комп’ютерна техніка Ботанічного саду та її ліцензійне програмне забезпечення. Потребують уваги питання організаційного та кадрового забезпечення, питання охорони праці та техніки безпеки. Нагальним є питання залучення позабюджетних коштів для виконання наукової роботи, участь наукових співробітників та наукових колективів у різних конкурсах та грантах.
Зважаючи на вищевикладене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Практика організації і проведення літніх шкіл у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка"
від 07 травня 2007 року
Проведення літніх шкіл – це одна із форм інтенсивного міжнародного фахового і вмотивованого спілкування студентів, яка сприяє не лише поглибленню їхньої спеціальної підготовки, а й дозволяє безпосередньо ознайомитися з культурою, традиціями, побутом країни, де проводиться літня школа. Студенти й викладачі Київського національного університету імені Тараса Шевченка часто запрошуються до участі в літніх школах в Польщі, Німеччині, Голландії, на Тайвані та в інших країнах. Слід звернути увагу на систематичність проведення літніх шкіл. Наприклад, Кільський університет (Німеччина) проводить літні школи впродовж останніх 30-ти років, Утрехтський університет (Голландія) проводить щорічні літні школи за широкою тематикою.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка накопичив певний позитивний досвід у проведенні літніх шкіл для іноземних студентів університетів-партнерів. Зокрема, це українсько-німецька літня школа на радіофізичному факультеті (2002 рік), Міжнародна школа україністики. Варто відзначити проведення Міжнародної літньої школи з «Проблем права Європейського Союзу», організація і високий рівень проведення якої здійснювалися виключно юридичним факультетом за фінансового сприяння Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2006 рік).
Проте було б доцільно вивчити можливість проведення мовних і фахово-орієнтованих літніх шкіл на регулярній основі. Крім того, необхідно вивчити питання проведення фахово-орієнтованих літніх шкіл українською й англійською мовами. З цією метою необхідно внести пропозиції щодо можливої тематики літніх шкіл, англомовних курсів, підготувати кошторис витрат на проведення таких заходів.
Вчена рада Київського національного університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Викладання та вивчення природничих дисциплін на гуманітарних факультетах"
від 07 травня 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови постійної комісії Вченої ради з питань організації навчального процесу професора Остапченко Л.І., Вчена рада зазначає, що стан викладання та вивчення природничих дисциплін здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про вищу освіту», в основному узгоджується з державними стандартами освіти та відповідними документами МОН України.
У ході підготовки питання комісія проаналізувала навчальні плани гуманітарних факультетів; ознайомилась із результатами оцінювання та успішністю студентів (середня успішність – 96 – 100 %; середній бал – 4,2); із заступниками деканів з навчально-методичної роботи обговорила проблеми щодо обсягів викладання, розподілу лекційних і практичних годин, забезпечення відповідних курсів навчально-методичною літературою, рівня викладання природничих дисциплін.
Комісія відзначає, що у навчальному процесі університету застосовуються нові підходи до формування світогляду студентів і надання випускникам будь-якої спеціальності навичок щодо отримання оперативної, всеосяжної інформації, засвоєння нових технологій для ефективного опанування обраного фаху. Для забезпечення високого рівня викладання навчальні програми курсів узгоджені з потребами факультетів, на яких вони читаються, з більшості дисциплін є методичні рекомендації та підручники.
Цикл природничих дисциплін, які викладаються на гуманітарних факультетах, можна умовно розділити за напрямками:
основи інформатики та комп'ютерної техніки ("Інформатика", "Сучасні інформаційні технології", "Математичні основи інформаційних технологій", "Комп'ютерне оброблення даних", "Сучасні інформаційні системи", "Основи програмування на ПЕОМ" тощо);
професійно-орієнтовані дисципліни ("Проблеми створення лінгвістичних алгоритмів", "Проблеми комп'ютерної лексикографії", "Інформаційні технології в перекладацькій діяльності", "Основи інформатики та прикладної лінгвістики", "Математичні методи в психології", "Математичні методи в соціології", "Науково-технічні засоби фіксації слідчих і судових дій" тощо);
основи сучасного природознавства ("Основи екології та безпека життєдіяльності" (або окремо «Основи екології» та «Безпека життєдіяльності»), "Основи біології та генетики людини", "Біологія людини", "Анатомія та еволюція нервової системи людини", "Зоопсихологія та порівняльна психологія", "Психофізіологія", "Біологія", "Фізика", "Вища математика" тощо).
Викладання та вивчення вищезазначених дисциплін в основному забезпечується сучасними науково-методичними матеріалами, але сьогодні не вистачає нових посібників і підручників, які були б повністю адаптованими до потреб та інтересів факультетів, на яких вони викладаються. Відсутні електронні підручники, недостатньо активно відбувається використання сучасних засобів навчання, оскільки не вистачає аудиторій, які забезпечені мультимедійною технікою. Певні методичні розробки та посібники, які застосовуються сьогодні, потребують оновлення й перевидання.
В університеті, на жаль, відсутня єдина концепція викладання природничих дисциплін у процесі надання гуманітарної освіти. Створення єдиної стратегії викладання природничих дисциплін дозволило б вирішити існуючі проблеми щодо переліку обов’язкових дисциплін цього циклу, уніфікації їх назв, видання єдиного підручника з кожної дисципліни, який був би адаптований до особливостей викладання на гуманітарних спеціальностях. Є певні проблеми із забезпечення обчислювальною технікою (в інституті філології за ПК одночасно працюють 2-3 студенти в комп'ютерному класі). Серйозним невирішеним питанням є забезпечення ліцензованими програмними продуктами та пакетами програм із відповідної галузі знань.
Треба відзначити, що студенти гуманітарних факультетів зацікавлені у вивченні дисциплін, які дозволяють їм оволодіти сучасними інформаційними технологіями, розширити кругозір та уявлення про навколишній світ, тому успішність і відвідування занять є достатньо високою (середній бал 4,0 – 4,2).
У зв'язку з переходом університету на навчання відповідно до концепції Болонської декларації на гуманітарних факультетах оцінювання знань студентів здійснюється за чинною методикою кредитно-модульної системи, але неузгодженість годин при викладанні подібних курсів на різних факультетах викликає певні труднощі.
Зазначені проблеми вимагають змін кількісної складової навчальних планів і стратегічного переосмислення змісту викладання основ сучасного природознавства на гуманітарних факультетах.
Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Про вдосконалення роботи наукової бібліотеки та підвищення її ролі у поліпшені навчально-виховного процесу"
від 07 травня 2007 року
Заслухавши та обговоривши інформацію директора Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Кириленка О.Г., начальника ІОЦ Бойка Ю.В. щодо сучасної діяльності бібліотеки Вчена Рада відзначає, що науковою бібліотекою здійснюються заходи щодо поліпшення роботи у напрямі формування, зберігання та використання бібліотечного фонду, вдосконалення традиційної і комп’ютерної системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування студентів та викладачів університету.
Сьогодні наукова бібліотека КНУ має значний за обсягом та унікальний за складом інформаційний ресурс, який поєднує бібліотечні документні фонди (3,5 млн. прим.), інтегрований ЕК (1,5 млн. записів), електронний фонд документів (понад 1 тис. назв), технологічні комплекси, що забезпечують доступ до світових інформаційних ресурсів. Читачам бібліотеки і користувачам комп’ютерної мережі університету надається доступ в режимі on-line до повнотекстових і реферативних науково-технічних, економічних та довідкових баз даних фірм: EBSCO PUBLISHING, "East View Publications, Inc.", електронних журналів видавництв Springer і Blackwell, Medline и Zentralblatt fur Mathematik, ETOC (Electronic Table of Contents). Активно використовується в мережі університету віртуальний читальний зал повних текстів російських дисертацій Російської державної бібліотеки (м. Москва). За два роки цим інформаційний ресурсом безкоштовно користувалося понад 1100 користувачів з мережі університету та 800 читачів бібліотеки переважно з ВНЗ, НДУ НАН України, ними переглянуто більше ніж 25 тис. дисертацій (понад 1 млн. сторінок).
Завдяки вагомій підтримці керівництва університету в бібліотеці здійснюється удосконалення комп’ютерної технології, розвиток веб-сайту, оцифрування рідкісних і цінних видань з фондів бібліотеки, зокрема у цьому році на окремій сторінці сайту бібліотеки вже розміщено понад 300000 електронних сторінок рідкісних видань. З початку цього року на веб-сайті бібліотеки зареєстровано 54415 відвідувань та зроблено 440655 запитів на інформаційні ресурси.
Сьогодні завдяки потужній комп’ютерній мережі університету, фаховому вітчизняному програмному забезпеченню “УФД/Бібліотека”, програмним доробкам фахівців ІОЦ університету вдалось здійснити комплексну комп'ютеризацію всіх напрямків діяльності бібліотеки: комплектування, облік документів, створення й підтримку електронного каталогу, організацію політематичних бібліографічних БД, електронне й віртуальне обслуговування читачів побудоване на технологіях віддаленого доступу й штрих-кодування.
Комп’ютерні технології дозволяють формувати бібліографічні ресурси бібліотеки та здійснювати інформування користувачів бібліотеки за окремим напрямами освіти і науки. Зокрема, для формування вторинного інформаційного ресурсу бібліотеки систематично переглядається більше як 1000 назв журналів, понад 200 назв газет, що дозволяє щомісяця готувати анотований бібліографічний огляд “Вища школа” і щотижня здійснювати для керівництва університету оперативний прес-моніторинг українських газетних статей «Імідж Київського національного університету імені Тараса Шевченка в пресі» (50 випусків).
Подальший розвиток комп’ютеризації у бібліотеці актуалізує проблеми оновлення комп’ютерного парку, збільшення потужності серверів для зберігання повнотекстових ресурсів, додаткового придбання ліцензованого програмного забезпечення, що сприятиме розширенню локальної мережі і збільшенню ресурсів бібліотеки.
Розбудова сучасної наукової бібліотеки вимагає проведення наукової роботи спрямованої на удосконалення основних напрямів її діяльності, визначення стратегії поступових змін у інформаційній технології. Відповідно до рішення Вченої ради від 5 червня 2006 р. співробітники наукової бібліотеки зосередили основну увагу на дослідженні історії бібліотеки, її унікальних фондів, вивченні сучасних підходів до будівництва бібліотек, впровадженні комп’ютерних бібліотечних технологій, удосконаленні системи бібліотечно-бібліграфічного обслуговування різних категорій читачів.
У минулому році на базі університету проведено міжнародну науково-практичну конференцію “Концепція розвитку бібліотек вищих навчальних закладів в інформаційному суспільстві” ( у ній брали участь 225 керівників, науковців з бібліотек провідних ВНЗ України, Росії, Білорусі), опубліковано її матеріали. Протягом 2006-2007 рр. співробітники бібліотеки брали активну участь у міжнародних науково-практичних конференціях провідних наукових бібліотек нашої держави (Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України) та науково-практичних конференціях, проведених найбільшими бібліотеками вищих навчальних закладів у містах Києві, Харкові, Одесі, Хмельницькому.
Про результати науково-прикладної роботи проведеної співробітниками бібліотеки за останній рік свідчать такі показники: складено науково-допоміжні бібліографічні покажчики до видань університету (“Ректори Київського університету (1834-2005 рр.)”, “Педагогіка вищої школи (1994-2006 рр.), “Українські словники” (1991-2000 рр.)), у наукових виданнях і фаховій періодиці надруковано 14 публікацій, тільки у цьому році здано до друку 5 статей. Для проведення науково-прикладних досліджень з історії бібліотеки, розкриття рідкісних і цінних фондів бібліотеки троє співробітників прикріплено до відповідних кафедр університету, ще один співробітник готується до вступу на заочну аспірантуру НБУВ за спеціальністю 07.00.08 книгознавство, бібліотекознавство і бібліографознавство.
Міністерство освіти і науки України протягом 2006-2007 років значну увагу приділяло проблемам вдосконалення діяльності бібліотек вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації. У визначений період у бібліотеках найбільших університетів України проведено наради з проблем комплектування фондів, впровадження комп’ютерних технологій, використання електронних інформаційних ресурсів. Відповідними підрозділами міністерства було детально проаналізовано статистичні показники діяльності бібліотек, проводилися перевірки роботи бібліотек. За результатами цієї діяльності у лютому цього року міністром освіти і науки в м. Дніпропетровську проведено нараду керівників бібліотек вищих навчальних закладів України, де позитивно було відзначено діяльність наукової бібліотеки ім. М.Максимовича у бібліотечно-інформаційному забезпеченні освітньої і наукової діяльності університету. Але треба відзначити, що у зв’язку з розробкою і введенням МОН України нової системи моніторингу якості освіти, який визначає рейтинг вищих навчальних закладів та внесення до неї показників діяльності бібліотеки (бюджет бібліотеки, дані про комплектування, кількість комп’ютерних робочих місць для надання бібліотечних послуг та ін.), дані, що подаються науковою бібліотекою ім. М.Максимовича не повною мірою відбивають загальну бібліотечно-інформаційну діяльність університету. Виходячи з цього сукупний університетський бібліотечно-інформаційний фонд повинен структурно складатися з фондів: наукової бібліотеки ім. М.Максимовича, методичних кабінетів на факультетів, інститутів та бібліотек, що знаходяться в підпорядкуванні інших підрозділів. Для отримання достовірних зведених даних про бібліотечно-бібліографічну роботу в університеті, науковій бібліотеці спільно з відповідними підрозділами університету необхідно розробити єдину систему уніфікації та зведення показників діяльності факультетських, інститутських бібліотек, що дозволить значно збільшити дані про інформаційно-бібліотечний ресурс університету.
Вчена рада констатує наявність проблем, пов’язаних з удосконаленням системи бібліотечно-бібліографічного забезпечення діяльності університету, подальшим впровадженням комп’ютерних бібліотечно-інформаційних технологій. Не дивлячись на суттєву підтримку керівництва університету в напрямі формування, зберігання та використання бібліотечного фонду, комп’ютеризації основних технологічних процесів бібліотека відчуває потребу в розширенні площ для розміщення нових надходжень, подальшого розвитку комп’ютерної мережі на основі оновлення комп’ютерної техніки і придбання ліцензованого програмного забезпечення. Аналіз інформаційного та бібліотечно-бібліографічного забезпечення сучасної діяльності університету, який має розгалужену структуру бібліотечного обслуговування, свідчить про необхідність удосконалення науково-організаційних, технологічних засад діяльності бібліотеки, тісної взаємодії функціонування її структурних підрозділів з інститутами та факультетами, як на рівні традиційних комунікацій так і в напрямі розбудови комп’ютерної мережі, формування інформаційних ресурсів.
Вчена рада ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Використання сучасних інформаційних технологій в організації навчального процесу та в управлінських структурах університету"
від 02 квітня 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь начальника інформаційно-обчислювального центру університету Бойка Ю.В. «Використання сучасних інформаційних технологій в організації навчального процесу та в управлінських структурах університету», Вчена рада університету зазначає, що в цілому рівень використання інформаційних технологій відповідає завданням, які ставляться перед університетом як науковим та освітнім закладом. Вчена рада звертає увагу на достатньо високий рівень внутрішньої інфраструктури та сервісів, які супроводжуються інформаційно-обчислювальним центром університету. У той же час використання сучасних технологій безпосередньо у навчальному процесі вимагає значно більшої уваги викладачів до якості електронних навчальних матеріалів та організації навчального процесу.
Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"ОРГАНІЗАЦІЯ І ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТА ВИРОБНИЧИХ ПРАКТИК
НА ФАКУЛЬТЕТАХ, В ІНСТИТУТАХ УНІВЕРСИТЕТУ"
від 02 квітня 2007 року
Практика студентів є необхідною складовою навчального процесу з підготовки майбутніх фахівців у будь-якій галузі знань, з будь-якого напряму підготовки.
У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка практика студентів організовується відповідно до Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженого наказом МОН України від 08.04.1993 р., Положення про проведення практики студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, затвердженого 15.05.2000 року, а також положень, програм проходження практик, розроблених факультетами та інститутами. У березні 2007 р. затверджене нове Положення про проведення практик студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, яке розроблене Науково-методичним центром організації навчального процесу, обговорене на розширеному засіданні Науково-методичної ради університету за участю заступників деканів, директорів інститутів з навчальної роботи та керівників практики факультетів, інститутів.
За чинними навчальними планами на факультетах та в інститутах проводяться практики: навчальна, навчально-виробнича, виробнича, обчислювальна, педагогічна, асистентська, науково-виробнича, переддипломна тощо. Практика є з відривом від навчання, без відриву від навчання. Терміни різняться навіть з одного виду практики, наприклад, навчальна практика триває від 2 до 7 тижнів; виробнича – від 1 до 8 тижнів і 11 тижнів; асистентська – від 3 до 7 тижнів та 17 тижнів. Така різниця у термінах не завжди обґрунтована особливостями напряму (спеціальності), за яким готуються фахівці.
Місця проходження практики визначаються:
- довгостроковими угодами (до 5 років);
- однорічними угодами (на деяких факультетах, інститутах договори укладені на один рік, але вони не оновлювалися з 2002-2003 рр.);
- угодами, які укладаються лише на час проходження певної практики;
- особистими домовленостями працівників факультетів, інститутів з їхніми керівниками в установах, організаціях;
- пропозиціями студентів або їх батьків.
Практика на всіх факультетах, в інститутах забезпечується комплексом методичних матеріалів, який, відповідно до Положення про проведення практики студентів, затвердженого МОН України, включає наскрізні положення і програми з кожного виду практики. За матеріалами, поданими факультетами та інститутами, наскрізні положення про проведення практик розроблені на геологічному, економічному, філософському факультетах, в інститутах журналістики, міжнародних відносин, філології, в той час як на біологічному, географічному, історичному, кібернетики, механіко-математичному, радіофізичному, соціології та психології, фізичному, хімічному факультетах наскрізні положення відсутні.
Програми з усіх видів практик є на біологічному, економічному та юридичному факультетах, в інституті філології. На інших факультетах, в інститутах такі програми розроблені не з усіх видів практики, деякі потребують оновлення. Не всі програми чітко визначають складові фахової підготовки, які необхідно забезпечити відповідними видами практики, тому що ці програми є основою набуття студентами практичних вмінь.
У розробленому Положенні про проведення практик студентів університету пропонується уніфікувати систему всіх видів практик і передбачити у навчальних планах навчальну, навчально-виробничу, педагогічну, асистентську, науково-дослідну практики.
Навчальна практика проводиться, як правило, на 1-3 курсах, і має на меті узагальнення, систематизацію набутих студентами теоретичних знань, вироблення вмінь та навичок і застосування їх на практиці. Навчальна практика є частиною освітньо-професійної програми підготовки бакалавра.
Навчально-виробнича практика в університеті проводиться, як правило, на 3-4 курсах факультетів та інститутів університету, а також за навчальними планами підготовки магістрів і спеціалістів, якщо це зумовлено особливостями підготовки з певного напряму (спеціальності).
Педагогічну практику проходять студенти всіх напрямів підготовки та спеціальностей, які передбачають можливість присвоєння фахівцю кваліфікації вчителя, викладача вищого навчального закладу І рівня акредитації.
Асистентську практику проходять студенти факультетів та інститутів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра. Вона дозволяє студентам набути практичних навичок та досвіду викладацької роботи, необхідних для викладання дисципліни за профілем набутої спеціальності у вищих навчальних закладах після отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістра. Асистентській практиці передує вивчення курсів з педагогіки вищої школи та методики викладання у вищих навчальних закладах, але ці дисципліни передбачені у навчальних планах не з усіх напрямів (спеціальностей) підготовки фахівців.
Науково-дослідна практика проводиться перед виконанням кваліфікаційної роботи (бакалаврської, дипломної, магістерської) або перед державним іспитом і є підсумковою ланкою практичної підготовки студентів.
На всіх факультетах, в інститутах затверджені керівники практиками від факультетів, інститутів та/або керівники-організатори практик від кафедр.
Досвід співпраці працівників Науково-методичного центру з керівниками практик на факультетах, в інститутах свідчить, що більшість з них належним чином виконують покладені на них обов’язки з організації і проведення практик, однак, є і певні недоліки, а саме:
- не здійснюється систематичний контроль за розробкою, затвердженням, і у разі необхідності – за оновленням програм з кожного виду практики;
- не завжди заздалегідь замовляються бланки документів, необхідні студентам для оформлення проходження та результатів практики;
- несвоєчасно готуються і подаються на підпис проекти наказів про проходження практики;
- в проектах наказів про проходження практики не завжди визначаються бази практики, вказуються керівники практики всього курсу чи напряму підготовки, а не за групами студентів;
- перевищуються або, навпаки, занижуються норми часу на керівництво практикою, затверджені відповідним наказом ректора університету. Деякі керівники факультетів оформляють практику студентів своїми розпорядженнями, а не наказами ректора.
Багато зауважень викликала в минулому навчальному році організація практики студентів ряду факультетів та інститутів на базах практики університету в Канівському природному заповіднику і в спортивно-оздоровчому таборі «Мрія» (с.Плюти). На подолання виявлених недоліків спрямований наказ ректора № 632-32 університету від 18.10.2006 р., який своєчасно направлений на всі факультети, в інститути. Однак, у цьому році виявлена необізнаність працівників факультетів, інститутів зі змістом наказу та його недотримання.
Подолання недоліків, які є в організації та проведенні практик студентів в університеті, сприяла б наполегливіша робота заступників деканів, заступників директорів інститутів, які відповідають за проведення практик студентів, та Науково-методичного центру організації навчального процесу.
Вчена рада ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
" Про вдосконалення структури університету відповідно до
Закону України «Про вищу освіту»"
від 05 березня 2007 року
Комісія Вченої ради університету у складі професорів Гаращенка Ф.Г. (голова комісії), Карабанова М.М., Коцура А.П., Стельмаха С.П. (історичний факультет), Астаф’єва О.Г., Бондаренка І.П., Задорожної Л.М. (Інститут філології), Обушного М.І., Русина М.Ю., Шляхтуна П.П. (філософський факультет) вивчила надані їй науково-дослідною частиною університету матеріали щодо Центру українознавства у зв’язку із вдосконаленням структури університету відповідно до Закону України «Про вищу освіту».
На основі вивчення наданих матеріалів комісія констатує, що в межах виконання тем колектив співробітників Центру (станом на кінець 2006 року – 21 особа) провів велику за обсягом науково-дослідну роботу. З 2000 року опублікувано кілька сотень наукових, методичних і публіцистичних праць, проведено 28 наукових конференцій захищено 13 кандидатських дисертацій. Зокрема, у 2006 році співробітники Центру опублікували чотири монографії, одну брошуру і 97 наукових статей, провели чотири наукові конференції, брали участь у 38 університетських, всеукраїнських та міжнародних конференціях. Окрім цього Центр сприяв реалізації державної політики щодо підтримки українців за кордоном, надавав їм практичну допомогу в гуманітарній сфері та співпрацював в освітній, науковій і культурній галузях із відповідними кафедрами Варшавського, Краківського, Римського та інших університетів, вченими, діячами культури, громадськістю, освітніми та науковими установами, фондами, товариствами української діаспори.
В Положенні про Центр українознавства найпершими завданнями Центру визначаються „комплексні наукові дослідження проблем українознавства шляхом опрацювання однієї або декількох наукових тем” (пп. а) п. 1.3). Такої комплексності в наукових дослідженнях Центру якраз і бракує. У працях співробітників Центру переважають не власне проблеми українознавства, а суто історична проблематика, конкретніше — історія України XX-го століття. Пояснити, а краще – обґрунтувати, українознавство як особливу систему наукового знання (якщо вона взагалі існує), визначити відповідні поняття й категорії, звести їх до системи, виокремити основні методи досліджень та основні напрями останніх – у цьому також полягає одне з основних завдань Центру українознавства. Однак про це йдеться усього на кількох сторінках звіту за 2000-2005 роки.
Комісія вважає, що роботу Центру треба урізноманітнити й удосконалити, подолати однобічну історичну спрямованість щодо трактування феномену українознавства. Якщо українознавство міждисциплінарна галузь, котра створена на перетині кількох наук: філософії, соціології, історії, етнографії, філософії, фольклористики, мовознавства, мистецтвознавства, то у працях науковців Центру мають бути представлені також філологічні дисципліни – етнографія, філологія, фольклористика, мовознавство, мистецтвознавство. На жаль, досліджень саме з цих тем мало.
Комісія вважає, що роботу Центру треба урізноманітнити й удосконалити, подолати однобічну історичну спрямованість щодо трактування феномену українознавства. Якщо українознавство міждисциплінарна галузь, котра створена на перетині кількох наук: філософії, соціології, історії, етнографії, філософії, фольклористики, мовознавства, мистецтвознавства, то у працях науковців Центру мають бути представлені також філологічні дисципліни – етнографія, філологія, фольклористика, мовознавство, мистецтвознавство. На жаль, досліджень саме з цих тем мало.
Зрозуміло, що колектив Центру самостійно не може охопити всю багатоманітність українознавчої проблематики. Тому доцільно, щоб Центр взяв на себе функцію координатора українознавчих досліджень хоча б у межах університету. На жаль, Центр не підтримує наукових зв’язків з кафедрами університету, які причетні до розробки українознавчої проблематики (на сьогодні в університеті є близько 20 таких кафедр). Результати наукових досліджень Центру не знаходять впровадження у навчальному процесі.
Існує потреба у предметній визначеності українознавства, підвищенні методологічного і теоретичного рівня науково-дослідної роботи Центру українознавства. Це можна зробити, зокрема, шляхом надання Центру статусу підрозділу філософського факультету, який має для забезпечення роботи Центру теоретичні, методичні і кадрові передумови та можливості, а саме:
1) тісний зв’язок філософії, політології і релігієзнавства з українознавчою проблематикою;
2) наявність на філософському факультеті кафедр і фахівців, причетних до розробки проблем українознавства. Це передусім кафедри української філософії та культури, релігієзнавства, філософії та методології науки, філософії гуманітарних наук, історії філософії;
3) функціонування на філософському факультету спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 із захисту кандидатських і докторських дисертацій зі спеціальностей 09.00.12 – „Українознавство” і 09.00.11 – „Релігієзнавство”. Потреба в кадровому забезпеченні Центру українознавства сприяла б відкриттю на філософському факультеті аспірантури зі спеціальності „Українознавство” із захистом дисертацій у зазначеній спеціалізованій раді;
4) впровадження результатів наукових досліджень Центру українознавства у навчальний процес у формі спеціальних курсів.
Вчена рада ухвалює:
Структурний підрозділ науково-дослідної частини „Центр українознавства” з 15 березня 2007 року реорганізувати в Центр українознавства в структурі філософського факультету університету.
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
" Про вдосконалення структури університету відповідно до
Закону України «Про вищу освіту» "
від 05 березня 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії з питань організації навчального процесу професора Остапченко Л.І. про вдосконалення структури університету відповідно до Закону України «Про вищу освіту», а саме про кафедру математичних методів еколого-економічних досліджень факультету кібернетики і про кафедри інституту міжнародних відносин
Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
"Викладання та вивчення соціально-економічних
і гуманітарних дисциплін на природничих факультетах "
від 05 лютого 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь декана факультету кібернетики, члена постійної комісії Вченої ради з питань організації навчального процесу професора А.В.Анісімова, Вчена рада зазначає, що стан викладання та вивчення соціально-економічних і гуманітарних дисциплін на природничих факультетах університету відбувається відповідно до вимог національної доктрини розвитку освіти та Закону України про вищу освіту.
В ході підготовки питання комісія вивчила навчальні плани природничих факультетів, ознайомилася з результатами іспитів, мала бесіду із заступниками деканів з навчально-методичної роботи та студентами стосовно змісту, кількості та рівня викладання дисциплін гуманітарного циклу.
Комісія констатує, що за минулі 15-20 років у навчально-виховному процесі університету сформувалися нові підходи до врахування минулого й аналізу поточного стану соціально-історичного розвитку країни, відкрилися старі, раніше недоступні, і нові оперативні, всеосяжні інформаційні джерела. У цей період на факультетах, відповідних кафедрах оновилися програми, посібники і підручники, сформувався новий відкритий, демократичний стиль викладання соцiально-економiчних і гуманітарних дисциплін.
Цикл соціально-економічних і гуманітарних дисциплін, які викладаються на природничих факультетах, можна умовно розділити на такі напрямки:
• Історико-філософський («Історія України», «Філософія», «Релігієзнавство», «Етика та естетика», «Логіка», «Українська та зарубіжна культура», «Політологія»).
• Економіко-правовий («Економічна теорія», «Правознавство», «Основи екології»).
• Психолого-педагогічний («Психологія», «Соціологія», «Педагогіка та методика викладання»).
• Мовний («Ділова українська мова», «Іноземна мова»).
До цього циклу традиційно відносять також такі дисципліни як «Фізвиховання» та «Безпека життєдіяльності».
Викладання та вивчення гуманітарних і соцiально-економiчних дисциплін забезпечується сучасними науково-методичними матеріалами. Так, з курсу «Історія України» розроблено електронний мультимедійний підручник, а підручник «Теорія економічних учень» був удостоєний у 2006 році Державної премії України. Однак, сьогодні ще не вистачає нових пiдручникiв та посiбникiв, особливо україномовних, не задовольняє якість існуючих пiдручникiв, що негативно позначається на пiдготовцi фахiвцiв та запровадженні новітніх технологій навчання. Сучасного студента, який користується послугами Інтернету, не задовольняють традицiйнi конспекти лекцій з цитуванням першоджерел. На природничих факультетах не вистачає сучасних технічних засобів навчання, недостатньо аудиторій, забезпечених новітньою мультимедiйною технікою. Не використовуються можливості університету зі створення електронних пiдручникiв та електронних навчально-методичних матерiалiв.
На жаль, на сьогодні в університеті ще не вироблена єдина концепція викладання циклу соцiально-економiчних і гуманітарних наук, яка б утворювала об’єднаний процес гуманітарної освіти.
Деякі нормативні курси, а саме «Історія України», дублюють шкільний курс. Доцільно включити до цього курсу розділи, присвячені становленню розвитку вищої освіти в Україні та, особливо, розділи з історії Київського університету, його традицій, нагадати славні імена його фундаторів, біографії видатних викладачів та випускників університету.
На думку студентів, курси «Основи економічної теорії» та «Правознавство» потребують модернізації та перегляду відповідно до реалій сьогодення.
Аналогічна ситуація спостерігається при вивченні курсу «Психологія». Цей курс для студентів природничих факультетів має орієнтувати їх на реалії нових виробничих відносин, коли виконавець повинен вміти працювати в колективі розробників сучасної наукової продукції. Доцільно ознайомити студентів з сучасними напрямками та підходами до розв’язання таких проблем.
У зв’язку з переходом університету на навчання відповідно до концепцій Болонської декларації потрібно проаналізувати й узагальнити передовий досвід зарубіжних університетів, зокрема Московського, ширше використовувати самостійні форми навчання, можливість вибору студентом конкретних гуманітарних дисциплін.
Такі проблеми вимагають не тільки зміни кількісної складової навчальних планів та навчального навантаження, але й якісного переосмислення змісту соціально-економічних і гуманітарних дисциплін.
Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
" Науково-дослідна робота в київському національному університеті імені Тараса Шевченка: підсумки за 2006 рік і завдання на 2007 рік "
від 05 лютого 2007 року
Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з наукової роботи Закусила О.К. «Науково-дослідна робота в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка: підсумки за 2006 рік і завдання на 2007 рік», Вчена рада університету зазначає, що в цілому у 2006 році науково-дослідна робота успішно організовувалась і проводилась на всіх факультетах, в усіх інститутах та наукових підрозділах.
Тематичний план наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2006 рік включав 182 науково-дослідні роботи, 90 з яких завершені і 92 є перехідними. У рамках 11 загальноуніверситетських комплексних наукових програм виконувались 62 наукові теми за рахунок коштів бюджетного фінансування загальним обсягом 30187,9 тис.грн.
Фінансування за рахунок бюджетних коштів основної діяльності склало 3888,3 тис.грн.
За договорами виконувались 120 тем. Укладено договорів на 6532,8 тис.грн. Фактично профінансовано 5927,1 тис.грн. У 2006 році 51% науково-дослідних робіт за договорами із замовниками були складовими частинами державних і галузевих програм (планів).
Кошти за надання платних послуг склали 908,7 тис.грн.
Загальний обсяг фінансування наукових досліджень, проведеного через бухгалтерію університету, склав у 2006 році 40 млн. 988,9 тис.грн.
Ряд співробітників проводили наукові дослідження за міжнародними грантами та за кошти міжнародних фондів, фірм і організацій (УНТЦ, ІНТАС, ТЕМПУС-ТАСІС, НАТО, CRDF тощо). За даними факультетів, обсяг коштів на ці дослідження склав 13 млн. 428,8 тис.грн. Якщо їх враховувати, то обсяг коштів, отриманих із зовнішніх джерел, становить 0,64 гривні на кожну гривню, виділену державою на фінансування науки із загального фонду Державного бюджету.
Науковий потенціал університету залишається на високому рівні. У 2006 році в університеті працювали 2018 науково-педагогічних працівників, 1249 наукових працівників. Докторантура, аспірантура та ад’юнктура університету нараховує 114 докторантів, 1655 аспірантів та 13 ад’юнктів.
Науковими та науково-педагогічними працівниками університету у 2006 році опубліковано 186 монографій, 67 підручників та 442 навчальні посібники, 5337 наукових статей (у тому числі 762 – за кордоном, 3741 – у фахових виданнях).
За результатами наукових досліджень підготовлено 192 принципово нові лекції, 78 лабораторних та практичних робіт, розроблено 350 нових спецкурсів.
У 2007 році продовжують виконуватись 62 науково-дослідні роботи за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за 11 комплексними науковими програмами університету.
У 2006 році зараховано до докторантури 42 докторанти (у т.ч. 1 за контрактом), прийнято до аспірантури 551 аспірант (у т.ч. 24 за контрактом) та 7 ад'юнктів. Докторантами та співробітниками університету захищено 25 докторських, а аспірантами 2006 року випуску та співробітниками університету – 139 кандидатських дисертацій.
У 41 спеціалізованій вченій раді університету захищено 424 дисертації, у тому числі 62 докторські та 362 кандидатські.
У звітному році Державними преміями України в галузі науки і техніки нагороджено: академіка АПН України, першого проректора, професора Третяка Олега Васильовича; декана економічного факультету професора Базилевича Віктора Дмитровича, доцентів економічного факультету: Вернигору Людмилу Володимирівну, Гайдай Тетяну Вікторівну, Гражевську Надію Іванівну, Маслова Анатолія Олександровича, Нестеренко Олену Петрівну. Національну премію України імені Тараса Шевченка отримав професор інституту журналістики Погрібний Анатолій Григорович.
Почесне звання „ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ” присвоєно: професору геологічного факультету Павлишину Володимиру Івановичу, член-кореспонденту НАН України, професору хімічного факультету Слободянику Миколі Семеновичу.
Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України нагороджено професора геологічного факультету Павлишина Володимира Івановича, професора механіко-математичного факультету Шевчука Ігоря Олександровича, доцента факультету соціології та психології Данилюка Івана Васильовича.
Університетською премією імені Тараса Шевченка нагороджено професорів: Михайлова В.А., Шевчука В.В., Шищенка П.Г., Маринича О.М., Різуна В.В., Кукуша О.Г.; доцента Чубук Л.П.; асистентів: Трачук Т.А., Сліпушко О.М.; аспірантку Литвин О.Є.; студентку Гладиревську М.Б.
Почесною Грамотою Київської міської держадміністрації нагороджена професор механіко-математичного факультету Мішура Юлія Степанівна.
Іменні стипендії отримали студенти механіко-математичного факультету: Пупашенко М.С., Наумов М.Є., Юхновський Ю.В.
Грант Президента України на виконання науково-дослідної роботи отримала асистентка біологічного факультету Вороніна О.К.
Загалом близько 240 науковців, аспірантів та студентів університету відзначено преміями, нагородами, грамотами, подяками.
Разом з тим у науковій роботі мали місце і недоліки.
Попри певні досягнення, обсяг госпдоговірної тематики залишається значно меншим від можливостей університету. Не відбулося зрушень у роботі з пошуку джерел зовнішнього фінансування на географічному, механіко-математичному, фізичному та хімічному факультетах, а Інститут фізіології біологічного факультету повністю втратив навіть ті позиції, на яких знаходився рік тому. Можливості міжнародного співробітництва з університетами-партнерами з метою отримання грантів на проведення наукових досліджень, як і раніше, не використовуються.
В низці науково-дослідних тем, керівниками яких є декани факультетів чи директори інститутів, не проаналізовані наукові досягнення факультетів і не підготовлені матеріали для презентацій під час зустрічей з потенційними замовниками чи партнерами.
Потребує вдосконалення структура науково-дослідної частини. ЇЇ відділи, лабораторії, сектори і центри в нинішніх умовах не фінансуються, замість них фінансуються теми. Чимало із вказаних підрозділів або взагалі працювали без завідувачів, або ж ці посади посідали співробітники без значного наукового авторитету. Багато лабораторій по суті лише формально є центрами проведення наукових досліджень.
Потребує оновлення низка інструктивних документів, особливо в сфері захисту права на об’єкти інтелектуальної власності.
Процес постійного збільшення кількості штатних працівників НДЧ без вченого ступеня призупинено, але кількість інженерно-технічного і лаборантського складу все ще перевищує кількість науковців.
Розподіл наукового потенціалу між підрозділами університету вкрай нерівномірний. На планування штатного розпису і фінансування підрозділів за рахунок загального фонду Державного бюджету мало впливають показники їхньої діяльності і перспективи досліджень.
Не виконано план набору до докторантури. Жодного докторанта не зараховано на географічний факультет, факультет кібернетики та в інститут міжнародних відносин. 43% всіх зарахованих до докторантури у 2006 році були співробітниками університету. В частині випадків дехто із зарахованих до докторантури вже через 2 – 3 місяці заявляли про бажання відрахуватися.
Знизилися показники ефективності роботи аспірантури.
Спеціалізовані вчені ради Д26.001.22 (голова – проф. Хільчевський В.К., географічний факультет) та Д26.001.32 (голова – проф. Грінченко В.Ф., геологічний факультет) протягом року не працювали.
Вчена рада ухвалює:
Ухвала Вченої ради
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Про навчально-методичну, наукову і виховну роботу фізичного факультету"
від 15 січня 2007 р.
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії проф. Анісімова І.О., співдоповідь декана фізичного факультету проф. Булавіна Л.А., Вчена рада відзначає, що науково-педагогічні працівники фізичного факультету забезпечують достатній рівень навчально-методичної, наукової і виховної роботи.
На факультеті працюють 10 кафедр, до складу яких входить 81 штатний науково-педагогічний працівник, з них 19 професорів, 37 доцентів, 25 асистентів. Серед штатних викладачів – 1 академік НАН України та 1 член-кор. НАН України. Середній вік викладачів – 46,4 роки. Для викладання курсів і спецкурсів запрошуються провідні вчені НАН України. На фізичному факультеті навчається 719 студентів. Конкурс є стабільним і складає близько 2 чоловік на місце.
Факультет впроваджує кредитно-модульну систему навчання, за якою працюють студенти І курсу набору 2006 року. Розробляються змістовні модулі та навчальні програми за новими стандартами. Одержувана інформація систематизується та всебічно аналізується з метою виявлення оптимальних методів роботи в рамках кредитно-модульної системи.
До наукового потенціалу фізичного факультету входять також 184 працівники НДЧ (серед яких 14 докторів та 89 кандидатів наук), 5 докторантів, 84 аспіранти. На факультеті існують 5 визнаних наукових шкіл: “Фізика рідин та фазових перетворень”, “Фізичне матеріалознавство неоднорідних систем”, “Спектроскопія невпорядкованих та домішкових конденсованих систем”, “Оптика нових матеріалів функціонального призначення та оптоелектронні системи контролю якості поверхні”, “Спостереження космічних об’єктів астрономічними методами”.
Науково-дослідна робота виконується в межах 3-х комплексних наукових програм університету: “Конденсований стан – фізичні основи новітніх технологій” (керівник – академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Булавін Л.А.) – 7 НДР; “Матеріали і речовини” (керівник – академік НАН України, доктор хімічних наук, професор Скопенко В.В.), підпрограма “Матеріалознавство та технології неоднорідних систем” (керівник – член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Макара В.А.) – 3 НДР; “Астрономія та фізика космосу” (керівник – доктор фізико-математичних наук, професор Івченко В.М.) – 4 НДР.
За останні 5 років надруковано 18 монографій, 83 навчальні посібники, 1642 статті. Значна частина статей публікується в провідних наукових журналах світу з фізики.
Організаційно-виховна, культурно-масова та спортивно-оздоровча робота на фізичному факультеті здійснюється через студентські організації та кураторів студентських груп. На факультеті працюють студентський парламент, наукове товариство студентів та аспірантів, профспілка студентів, студрада базового гуртожитку, студентський клуб “Молоді Ініціативні Фізики”. Зокрема, члени НТСА беруть активну участь в організації та проведенні наукових конференцій молодих учених факультету “Наука - ХХІ сторіччя” (в рамках Днів науки та Дня фізика), Міжнародних наукових конференцій молодих учених “Астрономія та фізика космосу” (відбулося 13 конференцій) та “Оптика і високотехнічне матеріалознавство” (відбулося 7 конференцій).
Актуальною є проблема старіння колективу факультету, в першу чергу – працівників НДЧ (середній вік докторів наук – 58 років, кандидатів наук – 45 років, інженерно-технічних працівників – 41 рік).
Успішній підготовці випускників на фізичному факультеті, як і на інших природничих факультетах, певною мірою заважає наявність застарілої апаратури та обладнання більшості лабораторних практикумів, якість яких значно відстає від світового рівня. Суттєве оновлення більшості практикумів не проводилося вже близько 20 років, а вік окремих приладів досягає 50 років.
Роботу із залучення позабюджетного фінансування необхідно значно покращити. Якщо обсяг бюджетного фінансування у 2006 році склав 5715,5 тис. грн., то обсяг грантів в Україні (коштів, на які можна було б утримувати співробітників НДЧ та закуповувати прилади, обладнання та матеріали для наукових досліджень) – лише 290 тис. грн.
Зважаючи на викладене вище, Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала Вченої ради
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Досягнення, проблеми, перспективи розвитку хімічного факультету"
від 04 грудня 2006 р.
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії проф. М.Ю.Макарчука, співдоповідь декана хімічного факультету проф. М.С.Слободяника, Вчена рада відзначає, що колектив хімічного факультету забезпечує високий рівень навчально-методичної, науково-дослідної, виховної та організаційно-господарської роботи.
Підготовка фахівців на хімічному факультеті ведеться за 3-ма кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр. Факультет готує фахівців за спеціальністю “хімія”, спеціалізаціями: неорганічна хімія, аналітична хімія, хімічний контроль об’єктів навколишнього середовища, органічна хімія, хімія природних сполук, фізична хімія, фізико-хімія міжфазних явищ, хімія високомолекулярних сполук. У 2001-2002 навчальному році на хімічному факультеті відкрито нову спеціалізацію – екологічна хімія.
У зв’язку з реформуванням вітчизняної системи освіти та наближенням її до європейських стандартів, починаючи з цього навчального року, факультет перейшов на навчання студентів 1 курсу за кредитно-модульною системою. Факультетом розроблені змістовні модулі та відповідна система оцінювання.
Навчально-виховний процес на факультеті забезпечують 5 кафедр, на яких працюють 79 викладачів, з них – 1 академік НАН України, 2 члени-кореспонденти НАН України, 29 професорів, 30 доцентів, 20 асистентів. Для викладання курсів і дисциплін за вибором залучаються провідні вчені НАН України. Викладачі факультету читають 29 нормативних курсів та 157 дисциплін за вибором. Протягом 2002-2006 н.р. викладачами факультету підготовлено 56 нових дисциплін за вибором.
На хімічному факультеті навчається 501 студент денної форми навчання. За рахунок бюджету навчається 485 студентів (бакалаврів – 392 особи, спеціалістів – 33 особи, магістрів – 60 осіб), на контрактній основі навчається 16 студентів (бакалаврів – 15 осіб, спеціалістів – 1 особа).
Факультет проводить значну роботу з формування якісного складу студентів через проведення професійно-орієнтовної роботи, довузівської підготовки, залучення шкільної молоді до участі в спеціально організованих олімпіадах за фаховим спрямуванням, перемога в яких дає певні пільги і переваги при вступі до університету.
На хімічному факультеті навчаються 87 аспірантів. Ефективність аспірантури у 2006 році становить 63 % . Протягом усіх років звітного періоду ефективність аспірантури перевищувала (інколи більш ніж в два рази) середньоуніверситетські показники.
За останні 5 років в докторантурі навчалося 2 особи, якими успішно захищені докторські дисертації, ще 4 докторські дисертації за цей період були захищені випускниками докторантури попередніх років. Крім того необхідно відзначити, що за останні 5 років співробітниками хімічного факультету захищені без залучення до аспірантури та докторантури 3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук та 5 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.
Загалом співробітниками факультету за 2002-2006 роки були захищені 64 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук та 11 дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук.
На факультеті плідно працюють 2 спеціалізовані вчені ради за 6 спеціальностями.
У цілому організація навчального процесу на факультеті цілком задовольняє вимоги вищої школи. Про це свідчать кваліфікаційні характеристики, навчальні плани та програми підготовки, які відповідають діючим державним стандартам та вимогам до підготовки фахівців цього профілю.
Хімічний факультет є потужним науковим підрозділом Університету, науковці та професорсько-викладацький склад якого розробляють і вирішують цілу низку фундаментальних та прикладних проблем хімії. Пріоритетними напрямками цих досліджень, які проводяться в рамках п’яти наукових шкіл, сформованих на факультеті є: реакції комплексоутворення перехідних металів, синтез та дослідження будови координаційних сполук, вивчення оксидних матеріалів з особливими оптичними, електрофізичними та каталітичними властивостями, синтез високотемпературних сполук, що містять перехідні метали в низьких ступенях окиснення, органічні сполуки гетероциклічної природи, їхні фізико-хімічні властивості та особливості просторової будови, природні сполуки та їхні синтетичні аналоги, біологічно-активні речовини широкого спектру дії, в тому числі і лікарські засоби, екстракційні та сорбційні процеси, які є основою для розробки сучасних методик аналізу техногенних матеріалів, сертифікації різноманітної продукції та контролю об`єктів навколишнього природного середовища, синтез та модифікація полімерів, мономерів та інших сполук, які використовують для одержання полімерних матеріалів, сфера застосування яких є вкрай широкою, механізми каталітичних реакцій, структура та фізико-хімічні властивості адсорбентів, каталізаторів, льодоутворюючих реагентів, термодинамічні та структурні властивості речовин у розплавленому стані.
За результатами цих досліджень науковим загалом хімічного факультету за останні 5 років було опубліковано 11 монографій, 17 підручників, 85 посібників, 1055 статей та одержано 53 патенти. Хімічний факультет є базовим у системі вищої освіти України з питань наукової термінології та номенклатури.
За видатний внесок у розвиток координаційної хімії та сучасного матеріалознавства академік НАН України, професор В.В. Скопенко удостоєний найвищої нагороди Національної академії наук України – Золотої медалі імені В.І.Вернадського (2006 р). Професор В.К.Яцимирський у співавторстві за цикл наукових робіт удостоєний Державної премії в галузі науки і техніки (2003р.).
Науково-дослідна робота на факультеті проводиться переважно в межах бюджетного фінансування і частково в рамках договірної тематики та міжнародних грантів. У період з 2002 по 2006 рік науковці хімічного факультету підтримували тісні зв’язки з більш ніж 40 науковими та навчальними установами близького і далекого зарубіжжя, а також із більш ніж 20 вузами України та науковими закладами НАН України. З метою стажування, підвищення кваліфікації, проведення науково-дослідних робіт, освоєння сучасних методик та участі в міжнародних конференціях наукові співробітники факультету, викладачі та аспіранти більше 200 разів перебували в закордонних відрядженнях.
За звітний період на базі та за участю факультету було проведено 31 конференцію, з них – 21 міжнародну, та 10 всеукраїнських. За цей час співробітники факультету взяли участь у 4 всеукраїнських та 6 міжнародних виставках.
На хімічному факультеті активно працює НТСА, яке об’єднує 5 наукових гуртків. Студенти активно залучаються до науково-дослідної роботи, яка виконується на базі НДЛ кафедр. За останні 5 років за участю студентів опубліковано 67 наукових статей.
З 2000 року на хімічному факультеті проводиться щорічна всеукраїнська конференція студентів і аспірантів “Сучасні проблеми хімії”. У 2006 році в роботі VII конференції взяли участь 334 особи, серед них – 103 студенти та аспіранти хімічного факультету, з яких 95 виголосили наукові доповіді. За звітний період в роботі конференцій взяли участь 963 особи (з них – 407 студентів та аспірантів хімічного факультету).
Виховання студентів-хіміків є предметом постійної уваги як з боку деканату, так і вченої ради факультету. Ця робота постійно здійснюється як в навчальному процесі, так і через систему позаудиторних виховних заходів. На факультеті традиційними стали свята „День першокурсника”, „Золота середина або екватор”, „День хіміка”; діє студентський самодіяльний клуб авторської пісні, а команда КВК факультету „Хімічна атака” є постійним учасником університетських та міжвузівських змагань. За сприяння адміністрації на факультеті створена і видається студентська газета „ХімЕра”.
Матеріально-технічна база хімічного факультету повністю забезпечує потреби навчального процесу та створює можливість подальшого розвитку факультету в напрямі інтеграції до європейського освітнього простору. Факультет має 2 навчальні корпуси, 1 читальний зал, 2 загальнофакультетські та 5 кафедральних комп’ютерних класів, більш ніж 30 навчальних та науково-дослідних лабораторій. На факультеті створено розгалужену комп’ютерну мережу, через яку студенти отримують доступ до електронних навчальних матеріалів.
Разом з тим треба зазначити, що на хімічному факультеті, як і на більшості природничих факультетів, існує низка проблем, які необхідно вирішувати. Насамперед йдеться про суттєве оновлення технічних засобів та лабораторного обладнання; вимагає модернізації та оновлення комп’ютерна техніка факультету та її ліцензійне програмне забезпечення. Потребують уваги питання організаційного та кадрового забезпечення, питання охорони праці та техніки безпеки. Нагальним є питання залучення позабюджетних коштів для виконання наукової роботи, участь наукових співробітників та наукових колективів в різноманітних конкурсах та грантах.
Зважаючи на вищевикладене, Вчена рада університету ухвалює:
Ухвала Вченої ради
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Підсумки прийому до докторантури, аспірантури та ад’юнктури"
від 02 жовтня 2006 р.
Заслухавши та обговоривши інформацію проректора з наукової роботи професора
Закусила О.К., Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначає:
Прийом до докторантури та аспірантури (ад’юнктури) на 2006-2007 навчальний рік був оголошений зі 140 наукових спеціальностей.
План прийому на 2006 рік, затверджений Міністерством освіти і науки України, до докторантури склав 50 місць, до аспірантури - 527 місць (388 – з відривом від виробництва, 139 – без відриву від виробництва).
План прийому до ад’юнктури, затверджений Міністерством оборони України, склав 6 місць.
До докторантури подано 46 заяв, до аспірантури – 680 (в тому числі: з відривом від виробництва – 483, без відриву від виробництва – 197).
До докторантури зараховано 41 особа, в тому числі 18 працівників університету
Державний план прийому до аспірантури виконано.
Рішенням приймальної комісії від 26.09.2006 року до аспірантури на бюджетній основі зараховані 527 осіб, в т.ч.:
388 осіб – з відривом від виробництва,
138 осіб – без відриву від виробництва.
На 6 планових місць, затверджених Міністерством оборони, до ад’юнктури зараховані 6 ад’юнктів.
За контрактом до аспірантури зараховані 23 особи, в т.ч.:
9 осіб – з відривом від виробництва,
14 осіб – без відриву від виробництва.
До кафедр університету поза докторантурою та аспірантурою прикріплені 408 здобувачів, в т.ч.:
24 – для підготовки докторської дисертації;
384 – для підготовки кандидатської дисертації.
Вчена рада університету ухвалює:
Матеріали засідань 2008-2009 н.р.
Матеріали засідань 2007-2008 н.р.
Матеріали засідань 2006-2007 н.р.
Матеріали засідань 2005-2006 н.р.