УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Про готовність роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах Болонської декларації»
від 26 червня 2006 року
Заслухавши та обговоривши доповідь першого проректора професора О.В.Третяка, Вчена рада відзначає, що організація навчально-виховного процесу в університеті відбувається відповідно до вимог національної доктрини розвитку освіти, Закону України про вищу освіту, положень Болонської декларації, наказу МОН України від 30.12.2005 р. “Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу”. При вирішенні питань організації навчального процесу Київський національний університет, як класичний університет, виходить з того, що він є не тільки навчально-педагогічним, але й науково-дослідним закладом.
В університеті накопичений значний досвід організації навчального процесу: до навчальних планів включені нові курси за вибором, що відображають новітні досягнення науки, більше видається наукової, навчально-методичної літератури, частина її – в електронному вигляді. Але кількість та якість її ще недостатні.
Поряд із традиційними в інститутах та на факультетах апробувалися нові форми організації навчального процесу, самостійної роботи студентів, оцінки успішності тощо. Окремі елементи модульної системи впроваджувалися в Інституті міжнародних відносин, на біологічному, радіофізичному факультетах. На економічному факультеті за дорученням МОН України проводиться експеримент з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу, в ході якого розроблені і затверджені нові навчальні плани освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавра, магістра денної та заочної форм навчання за всіма спеціальностями, а також низка документів, що регламентують організацію навчального процесу в умовах входження до єдиного європейського освітнього простору.
Більш ефективній роботі з впровадження кредитно-модульної системи сприяє створений в університеті науково-методичний центр організації навчального процесу, метою якого є не тільки покращення організації навчального процесу, але й його методичне забезпечення.
Центр розробив методичні рекомендації, в яких узагальнено набутий в університеті досвід впровадження кредитно-модульної системи, з врахуванням доробку і особливостей навчального процесу кожного факультету, інституту. Методичні рекомендації містять положення про зміст і оформлення робочих програм з навчальних дисциплін із введенням змістових модулів; про форми контролю успішності; про систему академічних кредитів, оцінювання знань за кредитно-модульною системою (100-бальна накопичувальна система), про форму і зміст індивідуальної і самостійної роботи, зразки відомостей обліку успішності тощо.
За рекомендаціями Центру інститути та факультети переробили оперативні навчальні плани для перших курсів. Робота організовувалася вченими радами, методичними комісіями інститутів і факультетів за участю працівників Центру, які проводили консультації, брали участь у засіданнях вчених рад факультетів, інститутів, засіданнях кафедр.
У 2006-2007 навчальному році не зменшується аудиторне навантаження, обов’язковими залишаються іспити, досконалішими стануть форми контролю успішності студентів, накопичувальна система оцінки знань сприятиме систематичній роботі студента протягом року, підсилиться контроль викладача за якістю знань студентів, стимулюватимуться досягнення вищих результатів у навчанні, що створюватиме кращі умови для залучення студентів до науково-дослідної роботи.
Такі результати можливі при систематичній, наполегливій роботі науково-методичної ради університету, вчених рад інститутів та факультетів, науково-методичних комісій інститутів та факультетів, науково-методичного центру організації навчального процесу, усіх науково-педагогічних працівників університету.
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Можливості і план розвитку Наукової бібліотеки Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
від 5 червня 2006 року
Заслухавши і обговоривши доповідь директора Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Кириленка О.Г. Вчена рада відзначає, що Наукова бібліотека Київського національного університету імені Тараса Шевченка проводить певну роботу з формування та збереження бібліотечного фонду бібліотеки та її структурних підрозділів на факультетах, організації ефективної системи бібліотечно-бібліографічного обслуговування студентів та викладачів природничих і гуманітарних факультетів, комп’ютеризації бібліотечної технології, утримання приміщення.
Наукова бібліотека університету є найбільшою вузівською бібліотекою України, що має статус бібліотечно-бібліографічного та інформаційного центру університету, який володіє унікальною колекцією документів, надає їx у користування, зберігає для майбутніх поколінь, використовує світові інформаційні ресурси, чим сприяє навчальному, науковому i культурному розвитку університету. Як бібліотечно-інформаційний центр університету бібліотека здійснює накопичення, наукову обробку, зберігання і використання інформаційних ресурсів, зберігає документну спадщину університету, забезпечує доступ до світових джерел інформації в інтересах сталого розвитку університету.
Сьогодні Наукова бібліотека разом зі структурними підрозділами в інститутах, на факультетах, читальними залами у гуртожитках має 16 абонементів і 20 читальних залів майже на 2000 місць. Загальний фонд бібліотеки складає майже 3,5 млн. примірників документів. Щорічно видається більш ніж понад 2 млн. документів 30 тис. читачам (серед яких понад 20 тис. студентів і 2 тис. користувачів з інших вузів, установ м. Києва і України).
Комп’ютерні технології опрацювання нових надходжень і ретроспективна конверсія традиційних каталогів дозволили сформувати сукупний ресурс електронного каталогу (ЕК) бібліотеки у понад 1,5 млн. назв документів, що зберігаються в фондах бібліотеки (що значно більше ніж в провідних бібліотеках держави). Понад на 85% документів з фонду забезпечено штриховими кодами, що дозволяє здійснювати видачу документів у комп’ютерному режимі, забезпечувати збереження фонду від крадіжок.
Формування фондiв бiблiотеки є одним з найважливiших напрямів її дiяльностi, оскільки документні ресурси є основою інформаційного забезпечення навчальної і наукової діяльності усіх підрозділів університету та iнформацiйно-аналiтичного забезпечення керівництва. Основними джерелами комплектування є купівля, передплата періодичних видань, загальнодержавний і міжнародний книгообмін, дари. Щорічно до фондів бібліотеки надходить понад 35 тис. вітчизняних і іноземних документів.
Бібліотека веде документообмін зі 149 організаціями різних країн світу, зокрема, з 54 організаціями країн Східної Європи, 47 організаціями країн Західної Європи, 37 організаціями України та 11 установами СНД.
Але, не дивлячись на суттєву підтримку керівництва університету, в напрямі формування бібліотечного фонду проблема комплектування бібліотеки залишається надзвичайно гострою. Навіть наявність декількох примірників найбільш використовуваних підручників чи монографій у фондах абонементу чи читальних залів не може достатньо забезпечити навчальний процес літературою. З іншого боку, бібліотека знову відчуває потребу в розширенні площ для розміщення нових надходжень як в основному приміщенні бібліотеки так і на факультетах, в інститутах (крім ІМВ та географічного факультету). Аналіз інформаційного та бібліотечно-бібліографічного забезпечення сучасної діяльності університету, який має розгалужену структуру бібліотечного обслуговування, свідчить про необхідність удосконалення науково-організаційних, технологічних засад діяльності бібліотеки, тісної взаємодії функціонування її структурних підрозділів з інститутами та факультетами як на рівні традиційних комунікацій, так і на шляху розбудови комп’ютерної мережі, формування інформаційних ресурсів.
Інформаційно-бібліографічна робота є важливим напрямом діяльності бібліотеки, що дозволяє забезпечувати формування аналітичного бібліографічного ресурсу бібліотеки та здійснювати інформування за окремими напрямами освіти і науки. Для підготовки анотованих бібліографічних оглядів періодичних видань “Вища школа” і прес-моніторингу “Імідж університету на шпальтах газет” систематично переглядається більше як 1000 назв журналів, понад 200 назв газет. Крім того, бібліотека сьогодні підготувала до друку науково-допоміжну бібліографію: “Ректори Київського університету (1834-2005 рр.)”, “Педагогіка вищої школи (1994-2006 рр.) ”.
Сьогодні бібліотека, маючи статус науково-навчального підрозділу університету, повинна активно брати участь у науково-дослідній роботі університету, зокрема у напрямі бібліотекознавчих, бібліографознавчих досліджень: формуванні документно-інформаційних ресурсів бібліотеки університету, написанні історії бібліотеки університету, реконструкції книжкових колекцій з фондів університету, підготовці науково-допоміжної бібліографії.
З метою поліпшення організації та належного забезпечення діяльності Наукової бібліотеки Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Про навчально-методичну, наукову і виховну роботу підготовчого факультету»
від 6 травня 2006 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії професора Семенюка Г.Ф., співдоповідь декана підготовчого факультету професора Табенської Т.В., Вчена рада відзначає, що діяльність колективу підготовчого факультету відповідає сучасним вимогам довузівської підготовки молоді і забезпечує необхідний рівень якості навчально-методичної, виховної та наукової роботи.
Факультет готує слухачів для навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та інших закладах освіти України за такими формами:
Цього навчального року на факультеті навчаються 550 іноземців та 93 громадяни України на денній формі і 1278 слухачів на вечірній формі навчання.
Факультет працює на засадах повного самофінансування. Кошти, отримані за навчання слухачів, дозволили за останні 6 років забезпечити організацію навчального процесу сучасною навчально-матеріальною базою: оргтехнікою, комп’ютерною технікою, сучасно оснащеними аудиторіями, повним комплексом підручників та посібників з усіх навчальних дисциплін, створених авторськими колективами викладачів факультету.
Навчально-виховний процес організований відповідно до нормативних документів Міністерства освіти і науки України та регламентних документів ректорату та Вченої ради університету. Професорсько-викладацький колектив налічує 113 викладачів, серед яких 1 професор, 28 кандидатів наук та доцентів і більше половини – викладачі з багаторічним досвідом роботи у сфері довузівської підготовки, у тому числі іноземців. Цей колектив забезпечує належний рівень підготовки слухачів до навчання в університеті за рахунок ефективно організованого навчально-виховного процесу із застосуванням новітніх педагогічних технологій, сучасних технічних засобів навчання. Сприяє продуктивній організації навчального процесу науково-методична робота викладачів, що дозволила тільки за останні 6 років на основі педагогічних досліджень розробити, видати та впровадити у практику навчання 58 підручників та посібників загальним обсягом більш, як 10 тис. сторінок.
Підготовчий факультет організовує свою роботу в умовах жорсткої конкуренції на українському та міжнародному ринку освітніх послуг, і постійне зростання кількості слухачів факультету (зараз він – найбільший в Україні) свідчить про його успіхи у досягненні високої конкурентоспроможності своїх послуг. Це вдається не лише завдяки великій інформаційно-рекламній роботі факультету та розширенню і поглибленню міжнародних зв’язків, а й, перш за все, високій якості навчально-виховної роботи і створенню найкращих умов для проживання та дозвілля слухачів. За рахунок зароблених коштів створена ефективна сучасна інфраструктура для забезпечення належних умов проживання, побуту, дозвілля та спортивної роботи, а саме:
У цьому комплексі проживають та користуються його послугами не тільки 570 слухачів підготовчого факультету, а й більше 300 студентів (українських та іноземних) університету.
На жаль, ефективному використанню цієї інфраструктури заважає складна кримінальна ситуація навколо студмістечка: на студентів-іноземців скоюються напади з грабежами та образами їхньої національної гідності, мають місце випадки ксенофобії. Факультет організував власну добровільну інтернаціональну дружину з охорони порядку, співпрацює з міліцією, але цього замало: необхідно вжити певних заходів у масштабі усього студмістечка та прилеглих територій.
Серед недоліків слід відзначити випадки направлення для подальшого навчання на факультетах (в інститутах) університету випускників підготовчого факультету з недостатньою мовною підготовкою, що особливо стосується громадян Китаю, яким важко дається вивчення української мови. Факультет накреслив заходи, щоб позбутися цього явища: посилив вимоги до знань студентів на випускних іспитах, розробив і впроваджує у практику навчальні плани, програми та навчально-методичну літературу для 1,5-річного терміну навчання іноземців на підготовчому факультеті.
Слід звернути також увагу на необхідність посилення роботи зі студентами щодо виховання у них дбайливого ставлення до майна у гуртожитках, боротьби з тютюнопалінням та пропаганди здорового способу життя.
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
„Про розвиток студентського самоврядування в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка”
від 3 квітня 2006 року
Заслухавши і обговоривши доповідь заступника голови студентського парламенту Гаджамана А.М., Вчена рада відзначає, що в університеті впродовж п`яти років складалася і нині діє певна система студентського самоврядування, яка:
Разом з тим в організації студентського самоврядування Вчена рада університету констатує наявність серйозних проблем, а саме:
З метою поліпшення організації та належного забезпечення діяльності студентського самоврядування Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
“Про співпрацю фізико-математичного, фінансово-правового та гуманітарного ліцеїв з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка”
від 06 лютого 2006 року
Заслухавши інформацію проф. І.О. Парасюка “Про співпрацю фізико-математичного, фінансово-правового та гуманітарного ліцеїв з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка”, Вчена рада відзначає важливість та актуальність питань, пов’язаних із зміцненням зв’язків університету з ліцеями, активізацією спільної діяльності, спрямованої на досягнення основної мети - пошуку та відбору здібних учнів, які виявили нахил до вивчення природничих або гуманітарних дисциплін, забезпечення поглибленої профільної освіти, підготовки ліцеїстів до навчання на відповідних факультетах Київського національного університету імені Тараса Шевченка та інших ВНЗ.
З часу прийняття Вченою радою на засіданні у травні 2005 року ухвали „Про стан навчально-методичного забезпечення та ефективність роботи ліцеїв та коледжів Київського національного університету імені Тараса Шевченка” ректоратом, структурними підрозділами університету та ліцеями було здійснено низку заходів з її виконання. Зокрема, за погодженням з міністром освіти та науки України до Кабінету Міністрів України направлено лист та проект рішення щодо реорганізації Українського фізико-математичного ліцею (далі – УФМЛ) у відокремлений структурний підрозділ університету. Розпочато роботу з підготовки нової угоди про співпрацю між Українським гуманітарним ліцеєм (далі – УГЛ) та КНУ. Усі факультети, які співпрацюють з УФМЛ та УГЛ, призначили кураторів – осіб, відповідальних за зв’язки з ліцеями. Факультети та інститути на належному рівні ведуть профорієнтаційну роботу в ліцеях з метою залучення до вступу в КНУ найбільш обдарованих випускників.
Разом із тим, Вчена рада констатує, що окремі пункти зазначеної ухвали виконані не повністю. Так, до останнього часу не досить активно велася робота з підготовки пропозицій до КМДА щодо переведення УГЛ до структури університету; не до кінця урегульованими залишилися питання, пов’язані із залученням до викладацької роботи в ліцеях викладачів КНУ; не відбулося істотних позитивних зрушень в організації керівництва пошуковою роботою ліцеїстів з боку викладачів та аспірантів КНУ.
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Досягнення, проблеми , перспективи розвитку історичного факультету»
від 16 січня 2006 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови комісії проф. Євтуха В.Б., співдоповідь декана історичного факультету проф. Колесника В.Ф., Вчена рада відзначає, що деканат і кафедри факультету докладають зусиль до удосконалення навчально-методичної, науково-дослідної, кадрової та організаційно-господарської роботи.
На факультеті за чотирма спеціальностями здобувають повну вищу освіту 770 студентів денної форми навчання та 299 студентів заочної форми навчання. Навчальний процес здійснюється відповідно до триступеневої системи освітньо-професійної підготовки (бакалавр, спеціаліст, магістр). Навчально-виховний процес на факультеті забезпечують 11 кафедр, на яких працюють 83 штатні науково-педагогічні працівники та 9 сумісників, що загалом становить 92 викладачі. Серед них 27 докторів наук, професорів, 4 доктори наук, доценти, 44 кандидати наук, доценти, 17 асистентів, з яких 12 кандидатів наук.
Факультет готує спеціалістів за новими навчальними планами і програмами. Організація навчального процесу відповідає нормативним документам вищої школи та університетським вимогам.
На окремих кафедрах (новітньої історії України, нової та новітньої історії зарубіжних країн, історії для гуманітарних факультетів, української історії та етнополітики) впроваджена модульно-рейтингова система оцінювання знань студентів, що сприяє активізації їх пізнавальної діяльності і міцності засвоєння навчального матеріалу.
За останні роки на кафедрах підготовлено 47 монографій та 70 підручників. Семінарські, лабораторні та практичні заняття на 100 % забезпечені науково-методичною літературою.
Науково-дослідна робота факультету виконується в межах комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Наукові проблеми державотворення України” за однією бюджетною темою “Історія формування і розвитку Української держави”. З 2005 року почалася науково-дослідна розробка двох госпрозрахункових тем.
Важливе місце в структурі факультету займають музеї: Народний музей історії Київського університету, археологічний та етнографічний. Вони є науково-дослідними, науково-освітніми та науково-методичними центрами для навчальної, наукової і виховної роботи студентів факультету й університету в цілому.
Виховна робота на факультеті здійснюється відповідно до Положення про виховну роботу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, ухвал Вченої ради університету, наказів ректора, розпоряджень декана факультету, річних і систематизованих планів виховної та культурно-масової роботи.
Можна констатувати, що діяльність колективу факультету в усіх перерахованих напрямах відповідає університетським вимогам і забезпечує необхідний рівень якості навчально-методичної, виховної та науково-дослідної роботи.
Разом з тим, у діяльності факультету залишаються завдання, які вимагають свого подальшого вирішення.
Зокрема, керівництву факультету, викладачам та завідувачам кафедр варто більшу увагу приділяти підготовці посібників до вибіркових дисциплін; розміщенню навчально-методичної літератури на web-сайті факультету; залученню договірних коштів до наукової роботи; підвищенню ефективності діяльності докторантури і аспірантури у підборі доцентів, кандидатів наук до наукового керівництва аспірантами та скороченню термінів видання наукових праць аспірантів та докторантів.
З метою поліпшення житлово-побутових умов проживання студентів у гуртожитку № 7, необхідно: продовжити роботи щодо його капітального ремонту, придбання сучасних меблів; активнішого використання різних форм заохочення студентів, які беруть активну участь в організації культурно-масових та виховних заходів.
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
«Про роботу з талановитою шкільною молоддю у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та практика проведення олімпіад університету для школярів»
від 16 січня 2006 року
Робота з обдарованою шкільною молоддю, переможцями шкільних олімпіад різних рівнів має в Київському університеті давню і славну історію. Перша міська олімпіада з математики для школярів була проведена на базі Київського університету в 1935 році з ініціативи видатного математика академіка Михайла Пилиповича Кравчука. Переможцями фахових олімпіад були, зокрема, кібернетик проректор О.Закусило і радіофізик академік А.Наумовець, математик професор М.Карташов і хімік професор С.Неділько та багато-багато інших.
Важливою формою роботи зі школярами була, свого часу, заочна телевізійна фізико-математична школа, яка допомагала відбирати майбутніх здібних студентів. Зі зміною соціально-економічної ситуації в країні у 1995 році в університеті вперше були проведені фахові олімпіади на факультеті кібернетики, механіко-математичному, радіофізичному, фізичному факультетах. У 2000 році до цього руху приєднався хімічний, у 2005 – геологічний факультети. Слід відзначити плідну роботу загальноуніверситетського оргкомітету фахових олімпіад на чолі з першим проректором О.В.Третяком.
Проведення олімпіад дозволило розв’язати кілька проблем:
Сьогодні можна з упевненістю стверджувати, що така політика себе повністю виправдала. Свідченням цього є як успішність переможців та призерів олімпіад, які вступають до університету, так і їхні подальші успішні виступи вже на студентських олімпіадах, які приносять славу і підносять авторитет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Це – золоті медалі на світовій олімпіаді наших математиків у 2005 році, срібні медалі хіміків на олімпіаді країн СНД у 2004 році, бронзові медалі кібернетиків на світовій олімпіаді у США у 2003 році.
Іншим підтвердженням є світовий рейтинг студентів з програмування, де наш університет займає 9 місце, пропустивши попереду себе з класичних європейських університетів лише Варшавський, Московський та Братиславський. Інших українських ВНЗ у першій 50-ці немає.
Важливою частиною роботи щодо залучення обдарованої молоді до університету став за останні роки набір у магістратуру бакалаврів-випускників інших ВНЗ.
Ректоратом знайдена ефективна форма залучення кращих студентів на безоплатну основу – це проведення олімпіад для бакалаврів. На жаль, про позитивний досвід з цього питання може поки що хвалитись лише фізичний факультет.
Серед проблем треба відзначити і такі:
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада університету ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Підсумки науково-дослідної роботи Київського національного університету
імені Тараса Шевченка за 2005 рік та завдання на 2006 рік"
від 16 січня 2006 року
Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з наукової роботи Закусила О.К. "Підсумки науково-дослідної роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка за 2005 рік та завдання на 2006 рік", Вчена рада університету зазначає, що в цілому у 2005 році науково-дослідна робота успішно організовувалась і проводилась на всіх факультетах, в усіх інститутах та наукових підрозділах.
Тематичний план наукових досліджень Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2005 рік включав 225 науково-дослідних робіт, 181 з яких завершені і 44 є перехідними. У рамках 13 загальноуніверситетських комплексних наукових програм виконувались 92 наукові теми за рахунок коштів бюджетного фінансування (плановий обсяг фінансування на 2005 рік – 25113,5 тис.грн, фактичний – 25025 тис.грн., тобто 99,6% від планового обсягу).
Фінансування за рахунок бюджетних коштів основної діяльності склало 2002,7 тис.грн. при плані 1710,8 тис. грн.
За договорами виконувались 133 теми. При плані 2600 тис.грн. договорів укладено на 4556,5 тис.грн., фактично профінансовано 3924 тис.грн., тобто 151% від плану. У 2005 році 4 1 % науково-дослідних робіт за договорами із замовниками були складовими частинами державних і галузевих програм (планів).
Кошти за надання платних послуг склали 529,6 тис.грн.
Загальний обсяг фінансування наукових досліджень, проведеного через бухгалтерію університету, склав у 2005 році 31 млн. 595 тис.грн.
Ряд співробітників проводили наукові дослідження за міжнародними грантами та за кошти міжнародних фондів, фірм і організацій (УНТЦ, ІНТАС, ТЕМПУС-ТАСІС, НАТО, CRDF тощо). За даними факультетів, обсяг коштів на ці дослідження склав 18389,5 тис.грн. Якщо їх враховувати, то обсяг коштів, отриманих із зовнішніх джерел, становить 0,92 гривень на кожну гривню, виділену державою на фінансування науки із загального фонду державного бюджету. Цей аналіз показує, що наказ ректора від 28.02.2005 №132-32 щодо залучення на одну гривню бюджету однієї гривні з зовнішніх джерел фінансування близький до виконання.
Науковий потенціал університету залишається на високому рівні. У 2005 році в університеті працювали 1997 науково-педагогічних працівників, 1265 наукових працівників. Докторантура, аспірантура та ад’юнктура університету нараховує 114 докторантів, 1692 аспіранти та 11 ад’юнктів.
Науковими та науково-педагогічними працівниками університету у 2005 році опубліковано 129 монографій, 96 підручників та 420 навчальних посібників, 6116 наукових статей (у тому числі 656 – за кордоном, 4683 у фахових виданнях).
За результатами наукових досліджень підготовлено 407 принципово нових лекцій, 74 лабораторні та практичні роботи, розроблено 288 нових спецкурсів.
У 2006 році планується виконання 63 науково-дослідних робіт за рахунок коштів загального фонду державного бюджету за 11 комплексними науковими програмами університету.
У 2005 році зараховано до докторантури 37 докторантів (у т.ч. 1 за контрактом), прийнято до аспірантури 544 аспіранти (у т.ч. 18 за контрактом) та 3 ад'юнкти. Докторантами та співробітниками університету захищено 23 докторські, а аспірантами 2005 року випуску та співробітниками університету – 138 кандидатських дисертацій.
У 39 спеціалізованих вчених радах університету захищено 430 дисертацій, у тому числі 60 докторських та 370 кандидатських.
У звітному році Державною премією України в галузі науки і техніки нагороджено професора біологічного факультету, академіка УААН Бойка А.Л., професора біологічного факультету Поліщука В.П. Почесне звання „ЗАСЛУЖЕНИЙ ДІЯЧ НАУКИ І ТЕХНІКИ УКРАЇНИ” присвоєно: декану факультету кібернетики професору Анісімову А.В. та завідувачу кафедри фізики металів фізичного факультету, професору, член-кореспонденту НАН України Макарі В.А.
Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України нагороджено Скопенка В.В. – ректора університету, професора, академіка НАН України. Почесною Грамотою Верховної Ради України нагороджено Задорожного О.В. – доцента інституту міжнародних відносин.
Премією НАН України нагороджено: Мєлкова Г.А. – професора та Коблянського Ю.В. – доцента радіофізичного факультету (премія імені І.Пулюя); Чурюмова К.І. – професора НДЛ „Астрономічна обсерваторія” фізичного факультету (премія імені М.П.Барабашова); Конверського А.Є.– професора, декана філософського факультету (премія імені Д.І.Чижевського); Самойленка В.Г. – професора механіко-математичного факультету (премія імені В.М.Хрущова).
Премією НАН України для молодих вчених і студентів нагороджено 4 молодих вчених і 8 студентів та грамотами НАН України – 6 молодих вчених і 5 студентів.
Університетською премією імені Тараса Шевченка нагороджено професорів: Беха П.О., Задорожну Л.М., Парасюка І.О., Перестюка М.О., Самойленка А.М.; доцентів: Шевченка В.П., Гримич М.В., Фролова М.О.; провідного наукового співробітника Бурбело Р.М.; провідного інженера Луценко Л.В.; аспірантів Погорельцеву Н.П. та Раєцьку Я.Б.
Грант Президента України для підтримки наукових досліджень молодих вчених отримала Косик О. І. – асистент біологічного факультету.
Стипендію Кабінету Міністрів України для молодих вчених отримали: Берзін П.С. – асистент юридичного факультету, Копистира А.М. – асистент інституту міжнародних відносин, Кудря В.Ю. – молодший науковий співробітник фізичного факультету, Роїк О.С. – асистент хімічного факультету.
Загалом 167 науковців, аспірантів та студентів університету відзначено преміями, нагородами, грамотами, подяками.
Разом з тим у науковій роботі мали місце і недоліки.
Протягом тривалого часу в бюджеті відсутнє фінансування для придбання обладнання, необхідного для проведення наукових експериментів, а обсяг госпдоговірної тематики, за рахунок якої можна частково вирішувати цю проблему, залишається недостатнім. Можливості міжнародного співробітництва з університетами-партнерами з метою отримання грантів на проведення наукових досліджень не використовуються.
У ряді випадків допускалося затвердження тем з порушенням існуючих вимог стосовно кількості та кваліфікаційного рівня їхніх штатних працівників.
В останні чотири роки відбувається постійне збільшення кількості штатних працівників НДЧ за рахунок співробітників без вченого ступеня. Вперше кількість інженерно-технічного та лаборантського персоналу НДЧ перевищила кількість науковців.
Залучення викладачів до виконання науково-дослідних робіт на платних засадах недостатнє і несистематичне.
Не виконується план набору в докторантуру.
Ефективність роботи докторантури і аспірантури залишається недостатньою, хоча й перевищує середню по Україні. Викликає тривогу зменшення кількості вступників до докторантури та аспірантури з природничих наук, а також співвідношення захистів між природничими та гуманітарними науками (1:2). Практика зарахування випускників аспірантури на посади молодших наукових співробітників з метою сприяння підготовки ними дисертацій ефективною не виявилася.
ВАК України протягом року виявив недоліки і порушення у роботі спеціалізованих вчених рад, створених на базі факультету соціології та психології, інституту філології та інституту журналістики, які пов’язані з нечітким виконанням нормативних вимог. Деякі спеціалізовані ради працювали із занадто низьким навантаженням (К 26.001.21 - механіко-математичний факультет; Д 26.001.26 – факультет соціології та психології; Д 26.001.31 – радіофізичний факультет; Д 26.001.36 – інститут журналістики), в той час як інші були серйозно перевантажені (Д 26.001.15 – інститут філології, Д 26.001.20 – історичний факультет, Д 26.001.38 – біологічний факультет) .
Серйозні недоліки мали місце в роботі інноваційно-інвестиційного відділу НДЧ і його керівника Неліна В.М.
Рівень використання інформаційних технологій у роботі всіх підрозділів НДЧ незадовільний.
Вчена рада ухвалює:
|
Комплексні наукові програми і підпрограми |
Керівники |
| Новітні та ресурсозберігаючі технології | Находкін М.Г., акад. НАН України, д.ф.-м.н., проф. |
|
Здоров’я людини |
Остапченко Л.І., д. б. н., проф. |
|
Конденсований стан - фізичні основи новітніх технологій |
Булавін Л. А., чл.-кор. НАН України, д.ф.-м.н., проф. |
| Матеріали і речовини |
Скопенко В.В., акад. НАН України, д.х.н., проф. |
|
Матеріалознавство та технології неоднорідних систем |
Макара В.А., чл.-кор. НАН України, д.ф.-м.н., проф. |
| Надра |
Михайлов В.А., д.геол.н., проф. |
| Наукові проблеми сталого державного розвитку України |
Губерський Л.В., акад. НАН України, д.філос.н., проф. |
|
Охорона навколишнього середовища |
Олійник Я.Б., чл.-кор. АПН України, д.е.н., проф. |
| Інформатизація суспільства |
Третяк О.В., акад. АПН України, д.ф.-м.н., проф. |
|
Інформаційні технології в науці та навчальному процесі |
Закусило О.К., чл.-кор. АПН України, д.ф.-м.н., проф. |
|
Математичні проблеми природознавства та економіки |
Перестюк М.О., чл.-кор. НАН України, д.ф.-м.н., проф. |
|
Астрономія та фізика космосу |
Івченко В.М., д.ф.-м.н., проф. |
|
Педагогіка вищої школи |
Євтух В.Б., чл.-кор. НАН України, д.і.н., проф. |
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
“Про патентно-ліцензійну та інноваційно-інвестиційну діяльність Київського національного університету імені Тараса Шевченка”
від 5 грудня 2005 року
Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з наукової роботи професора Закусила О.К., Вчена рада відзначає, що на сучасному етапі науково-технічного прогресу знання стають основним капіталом, який визначає динаміку розвитку науки і виробництва. Так, на початок 2000 р. в економіці США за допомогою інформації вироблялось близько 79 % доданої вартості, що створювалась у промисловості.
Домінування інтелектуальної праці у виробничому процесі призводить до необхідності розвитку патентно-ліцензійної діяльності. На початку ХХІ століття в Україні намітилась тенденція до зростання винахідницької активності, але її коефіцієнт порівняно з провідними країнами світу залишається невисокий. Так, в Україні в розрахунку на 100 тисяч населення подається 18 заявок на рік. Для порівняння: у Великій Британії – 44, США – 59, Німеччині – 60, Японії – 305.
Стрімкий розвиток економічних процесів та науково-технічний прогрес висувають нові вимоги і до вищої освіти. Вузи стають невід’ємною ланкою виробничого процесу та необхідною умовою його здійснення. Однією з можливих організаційних форм залучення вузів в інноваційні процеси є так званий дослідницький університет, який являє собою симбіоз вузу та науково-дослідного інституту, що дає йому ряд переваг порівняно з останнім.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка як провідний вищий навчальний заклад України володіє потужним науковим (наукові школи та напрями), організаційним (науково-дослідні підрозділи) та кадровим (викладачі, наукові співробітники, студенти та аспіранти) потенціалом для здійснення інноваційної діяльності. Наявне нормативно-правове забезпечення реалізації інноваційної діяльності в Україні створює певне підґрунтя для активізації інноваційної діяльності у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. З метою розвитку інноваційної діяльності у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та залучення додаткових джерел фінансування для проведення наукових досліджень і реалізації на ринку новітніх розробок вчених університету, втілених у наукомісткій продукції, на початку 2001 р. було створено інвестиційно-інноваційний відділ, який є структурним підрозділом науково-дослідної частини університету без права юридичної особи (Наказ ректора № 106-32 від 22.02.2000р.).
Кілька факультетів (біологічний, радіофізичний, хімічний та фізичний факультети) вносять найбільший вклад у патентно-ліцензійну роботу в університеті. Так за 2001-2005 р.р. із 101 поданої заявки на службові винаходи на хімічний факультет припадає 35 заявок, фізичний –20 заявок, біологічний –16 заявок, радіофізичний – 14 заявок, що в сумі становить 84 %. Аналогічно за 2001-2005 р.р. із 136 отриманих патентів на хімічний факультет припадає 54 патенти, фізичний – 26 патентів, біологічний – 13 патентів, радіофізичний – 13 патентів, що в сумі становить 78 %.
Разом з тим варто зазначити, що через інвестиційно-інноваційний відділ НДЧ ( керівник – Нелін В.М.) було подано 72 заявки на службові винаходи та 107 патентів. У звіті цього відділу є лише інформація про патентно-ліцензійну роботу 8 підрозділів університету, а за даними річних звітів факультетів про науково-дослідну роботу патентно-ліцензійну роботу проводять 13 підрозділів. Наприклад, географічний факультет за звітний період отримав 5 патентів, а у відділі НДЧ про це немає інформації. З наведених даних більше 25 % поданих заявок та отриманих патентів здійснено без участі інвестиційно-інноваційного відділу НДЧ. Іншими напрямками інноваційної діяльності відділ займався незадовільно.
Вчена рада ухвалює:
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Формування позитивного іміджу Київського національного університету імені Тараса Шевченка у засобах масової інформації та висвітлення діяльності університету і його підрозділів в Інтернет-мережі»
від 7 листопада 2005 року
Заслухавши та обговоривши виступ директора Інституту журналістики проф. В. В. Різуна та начальника ІОЦ Ю.В. Бойко, Вчена рада відзначає, що робота колективу університету, спрямована на формування позитивного іміджу закладу, має бути важливим складником діяльності колективу.
Аналіз газетно-журнальних матеріалів за 1991-2000 роки, здійснений науков цями Інституту журналістики в рамках наукової теми 01БФ045-01 "Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір", а також моніторинг газетно-журнальних матеріалів за 2002-2004 роки засвідчують, що 95% публікацій створюють позитивний імідж КНУ. До негативних належать матеріали, в яких КНУ згадується в негативному контексті освітніх процесів у державі; матеріали, пов'язані з темою обсерваторії, з випускниками, які займають ся нечесним бізнесом тощо.
У середньому про університет щороку з'являється від 200 до 300 публікацій, які іноді супроводжуються фото, що чинять винятково позитивний вплив на читача.
Цілком позитивними є радіопередачі, присвячені темі КНУ або в яких згадуєть ся університет. Такими в цілому є і відеоматеріали. Проте траплялися телесюжети з негативним вербальним контекстом, особливо в період президентських виборів 2004 року. Але поряд із цим відеоряд навіть у таких випадках завжди був позитивним.
Серед видань, що найчастіше друкували позитивні матеріали про університет у 2004 році, слід назвати газети Освіта, Освіта України, Аргументи й факти. Урядовий кур'єр, День, Комсомольская правда, Киевские ведомости, Факт ы и комментарии.
Київський університет представлено в мережі Інтернет інформаційним порталом, який налічує близько 200 web -сайтів. Усі факультети та інститути представлені сайтами, які надають основну інформацію про ці підрозділи, навчальні програми та кафедри. Також створено сайти окремих лабораторій, наукових груп та напрямків, інших підрозділів університету. Апаратне розміщення (тобто хостинг) університетських сайтів забезпечується сервером, який адмініструється інформаційно-обчислювальним центром. Доступ до ресурсів відбувається завдяки наявності кількох зовнішніх каналів зв'язку: український Інтернет-сегмент (200 МБіт за сек), сегмент освітньої мережі GЕАNТ (10 МБіт за сек), сегмент глобальної мережі (5 МБіт за секунду). Завдяки симетричності каналів забезпечується швидкий та якісний доступ до ресурсів з відповідних сегментів мережі Інтернет. В той же час слід звернути увагу на відсутність однотипності структури університетських сайтів. Окрім того, значна частина сайтів представлена лише в одно- чи двомовній реалізації, що звужує коло зацікавлених користувачів.
Необхідно відзначити також, що імідж університету в ЗМІ та Інтернет-мережі складався стихійно, без планомірної організаційної підтримки цієї справи з боку університету, оскільки в його структурі був відсутній підрозділ, який би займався моніторингом ЗМІ, Інтернет-мережі та суспільної думки щодо КНУ і розробкою рекламних та ПіаР-акцій для просування позитивного іміджу університету. Поява кілька років тому в структурі закладу прес-центру є доброю ознакою фахової організації справи, пов'язаної з формуванням належного іміджу КНУ в суспільній свідомості.
Зважаючи на вищесказане, Вчена рада університету ухвалює:
ЗАТВЕРДЖУЮ:
Ректор В.В. Скопенко
Ухвала Вченої Ради
Київського національного університету імені Тараса Шевченка
"Підсумки прийому до докторантури, аспірантури та ад’юнктури"
від 03 жовтня 2005 р.
Заслухавши та обговоривши інформацію проректора з наукової роботи професора Закусила О.К., Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка відзначає:
Прийом до докторантури та аспірантури (ад’юнктури) на 2005-2006 навчальний рік був оголошений зі 140 наукових спеціальностей.
План прийому на 2005 рік, затверджений Міністерством освіти і науки України, до докторантури склав 50 місць, до аспірантури - 527 місць (388 – з відривом від виробництва, 139 – без відриву від виробництва).
До докторантури подано 41 заяву, до аспірантури – 681 (в тому числі: з відривом від виробництва – 471, без відриву від виробництва – 210).
До докторантури зараховано 37 осіб, в т.ч. 1 за контрактом.
Державний план прийому до аспірантури виконано.
Рішенням приймальної комісії від 12.09.2005 року до аспірантури на бюджетній основі зараховані 526 осіб, в т.ч.:
388 осіб – з відривом від виробництва,
138 осіб – без відриву від виробництва.
На 3 планових місця, затверджених Міністерством оборони, зараховані до ад’юнктури 3 ад’юнкти.
За контрактом зараховані до аспірантури 16 осіб, в т.ч.:
6 осіб – з відривом від виробництва,
10 осіб – без відриву від виробництва.
Вчена Рада університету ухвалює:
„Затверджую”
Ректор__________ В.В. Скопенко
УХВАЛА
Вченої ради Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
„Перспективи розвитку Канівського природного заповідника ”
від 3 жовтня 2005 року
Заслухавши та обговоривши доповідь заступника проректора з наукової роботи - директора Канівського природного заповідника Чорного Миколи Гавриловича, Вчена рада констатує, що згідно з Законом України „Про природно-заповідний фонд України” Канівський природний заповідник є науково-дослідною установою, на яку покладено функції збереження природних комплексів, проведення наукових досліджень, моніторингу за станом навколишнього природного середовища, підготовки наукових кадрів, поширення екологічних знань.
Відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства і Статуту університету затверджено нове „Положення про Канівський природний заповідник”, „Проект організації території Канівського природного заповідника”, виготовлено „Державний акт на право постійного користування землею”.
Служба державної охорони заповідника для виконання своїх повноважень в достатній мірі забезпечена транспортними засобами, зброєю, форменним одягом.
Науково-дослідний сектор заповідника налічує 12 штатних одиниць, із них 3 – кандидати наук і 5 здобувачів. Це дозволяє належним чином виконувати планові науково-дослідні роботи за програмою „Літопису природи”. Через складні житлово-побутові умови залучення в заповідник фахівців вищої кваліфікації вкрай ускладнене.
Вчена рада відзначає, що Канівський природний заповідник є основною базою навчальної практики університету. За останні 8 років навантаження на базу зросло майже втричі - з 380 до 970 студентів. За цей період університет вклав значні кошти в розвиток інфраструктури бази практики, що дозволило створити належні побутові умови для студентів і викладачів.
Разом з тим, практично всі навчальні лабораторії перебувають в аварійному стані.
Проект реконструкції садиби заповідника, розроблений у 1987-1989рр., що передбачав будівництво адміністративно-лабораторного корпусу та реконструкцію музею природи, так і не був реалізований за відсутності коштів.
Вчена рада висловлює стурбованість з приводу того, що можливості подальшого розширення бази практики в Каневі без будівництва нових навчальних лабораторій практично вичерпані, а остаточна руйнація існуючих приміщень лабораторій через 3-5років унеможливить проведення практики на базі заповідника.
Потрібна також координація між факультетами при підготовці наказів на проведення навчальної практики.
Вчена рада стурбована повільною реалізацією Загальнодержавної програми формування Національної екологічної мережі України.
Згідно з цією програмою з 2000 до 2005 року частка заповідних територій в державі мала б зрости з 4 до 7%. Однак, сьогодні вона становить 4,5%. Особлива роль у вищезгаданому питанні належить Канівщині, оскільки вона лежить в місці перетину двох екологічних коридорів загальнодержавного значення: Дніпровського та Галицько-Слобожанського. Програма передбачає формування тут Середньодніпровського природного регіону як вузлового елементу екомережі. Базисом такого регіону має стати крупний поліфункціональний об’єкт природно-заповідного фонду з найвищим статусом – біосферний заповідник. Він забезпечить охорону природних комплексів, розвиток туристичної та рекреаційної інфраструктури, сталий та невиснажливий розвиток економіки регіону. Розширення меж Канівського природного заповідника може стати першим кроком на шляху оголошення біосферного заповідника.
Таким чином, розширення заповідника назріло і з природоохоронної, і з соціальної точок зору. Воно відповідає пріоритетним напрямкам розвитку заповідної справи: Закону України „Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та Указу Президента України „ Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні” №838/2005 від 23.05.2005р.
Розширення заповідника відповідає інтересам Київського національного університету. В існуючих межах заповідник не повністю репрезентує типи екосистем Середнього Придніпров’я. Тому значну частку занять, передбачених програмою навчальної практики, доводиться проводити за межами заповідника та його охоронної зони. Однак, через спроби привласнення земельних ділянок вздовж берегів Дніпра, вже зараз університет стикається з певними труднощами при організації польових стаціонарів.
Крім того, залучення до заповідника нових масивів дозволить розосередити заняття на навчальних практиках та істотно послабити їх негативний вплив на природні екосистеми.
Зважаючи на викладене вище,
Вчена рада ухвалює:
Матеріали засідань 2008-2009 н.р.
Матеріали засідань 2007-2008 н.р.
Матеріали засідань 2006-2007 н.р.
Матеріали засідань 2005-2006 н.р.