УХВАЛА Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Про завдання кафедр, факультетів/інститутів щодо посилення міжнародної діяльності Університету» від 05 березня 2018 року

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

 

Ректор __________________ Л.В. Губерський

 

 

УХВАЛА

Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка

«Про завдання кафедр, факультетів/інститутів

щодо посилення міжнародної діяльності Університету»

від 05 березня 2018 року

Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) Петра Олексійовича Беха «Про завдання кафедр, факультетів/ інститутів щодо посилення міжнародної діяльності Університету»  та співдоповідь голови Постійної комісії Вченої ради Валерія Володимировича Копійки, Вчена рада відзначає, що відповідно до Ухвали Вченої ради Київського національного Університету імені Тараса Шевченка (далі – Університет) від 18 травня 2015 року, діяльність факультетів/ інститутів спрямована на покращення міжнародного іміджу та позицій Університету у світових університетських рейтингах (QS, Times Higher Education). Зокрема, у 2017 році Університет посів 411-420 місце у міжнародному рейтингу кращих університетів світу від агенції QS. У 2017 році Університет було представлено у двох предметних рейтингах із 48 (восьме видання QS World University Rankings by subject): в освітній галузі «Фізика і астрономія» – 401-450 місце, у галузі «Сучасні мови» – 251-300 місце. Під час формування предметних рейтингів спеціалістами QS було проаналізовано роботу 4 438 ВНЗ з усього світу. З них лише 1 117 університетів відповідали усім вимогам. Критеріями оцінювання ВНЗ у міжнародних рейтингах є академічна репутація, імідж серед роботодавців, індекс цитування, співвідношення кількості науково-педагогічних працівників і студентів, у т.ч. іноземних студентів і викладачів.

Залучення до навчання в Університеті іноземних громадян безпосередньо пов’язано із кількістю освітніх програм іноземними мовами, зокрема англомовних, для ОР «Бакалавр» та ОР «Магістр», у т.ч. PhD-програм. Загалом, на факультетах та в інститутах у студентів є можливість прослухати більше 450 курсів виключно іноземною мовою.  Активізація формування навчальних програм іноземними мовами зумовлена підвищенням ефективності співробітництва з міжнародними партнерами, організації академічної мобільності, залученням іноземних науково-педагогічних працівників до навчального процесу в Університеті, кількість яких наразі є недостатньою. У 2017 році до короткотермінової роботи в Університеті (читання лекцій, участь у конференціях, проведення наукової роботи) було залучено 95 іноземних викладачів і дослідників. Протягом 2017 року на базі Університету було проведено 72 міжнародні конференції. При складанні рейтингів враховується довготермінова співпраця ВНЗ з іноземними викладачами. Натомість до штату Університету лише 22 іноземні науково-педагогічні працівники зараховані не менше ніж на півроку.

Позиція Університету серед інших ВНЗ світу визначається також наявністю спільних програм з міжнародними партнерами – «спільна магістратура», подвійне дипломування. Таких програм в Університеті – 37. За ними в закордонних ВНЗ-партнерах навчаються 160 українських студентів, проте кількість іноземних студентів в Університеті не перевищує 5 осіб. Отож, пріоритетними завданнями для факультетів/ інститутів є формування навчальних програм іноземними мовами (створення нових та інтернаціоналізація вже існуючих), формування якісно нової навчальної пропозиції для більш ефективного використання можливостей програми «Еразмус+», розширення партнерських відносин із закордонними закладами вищої освіти, розвитку мобільності студентів і викладачів.

На кінець 2017 року в Університеті навчалось 976 іноземних громадян. За результатами вступної кампанії 2017 року ННЦ «Інститут біології та медицини» став лідером і зарахував на навчання більше 200 іноземців. Найпопулярнішими серед іноземних громадян залишаються економічний та юридичний факультети, інститути філології та міжнародних відносин.

За показниками кількості іноземних студентів, проведених міжнародних конференцій, здійснених міжнародних науково-освітніх проектів і наявних курсів іноземною мовою, найбільш активну роботу в рамках міжнародної діяльності Університету проводили економічний факультет, юридичний факультет, інститут міжнародних відноси, інститут філології та ННІ «Інститут геології». У 2017 році Університет був учасником понад 300 міжнародних наукових й освітніх проектів, а також проектів у рамках наукового та науково-технічного співробітництва із закордонними організаціями. У 2017 році надходження до бюджету Університету за рахунок міжнародних грантів (2 гранти НАТО, 2 гранти «Горизонт-2020», Угода про обслуговування гранту від фонду Фольксваген на загальну суму понад 3,5 млн. грн.) збільшено у 2,5 рази.

Найменш ефективно міжнародну діяльність за вищевказаними показниками здійснювали факультет радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, факультет соціології, Військовий інститут, інститут високих технологій. Причинами низької активності деяких факультетів/ інститутів у міжнародній співпраці є завантаженість навчальною роботою, брак досвіду, недостатній рівень знання іноземної мови, відсутність матеріального стимулювання. Щоб активізувати роботу науково-педагогічних працівників, Університет постійно створює умови для підвищення їхньої кваліфікації: стажування/ навчання в університетах-партнерах (у 2017 році такою можливістю скористались 160 співробітників), участь у міжнародних конференціях, видання спільних публікацій. Доцільно було б створити й університетську експертну робочу групу, відповідальну за розробку рекомендацій щодо пошуку міжнародних грантових програм, участь в них та якість робіт проектних колективів.

Для поглиблення міжнародної діяльності Університету, зокрема покращення його академічної репутації, необхідно запровадити систему внутрішнього рейтингування факультетів/ інститутів, його завданням стане  формування довготермінового стратегічного співробітництва з ВНЗ-партнерами з акцентом на спільних наукових проектах, міжнародних публікаціях, вдосконаленні програм навчання, це передбачатиме обмін досвідом, стажування та підвищення кваліфікації. Не менш важливим є розвиток співпраці Університету з партнерами країн Європи (Польща, Німеччина, Чехія, Словаччина, Франція та ін.) в рамках основних наукових й освітніх проектів ЄС – «Горизонт-2020», «Еразмус+».

 

Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада Університету ухвалює:

  1. Доповідь проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) П.О. Беха «Про завдання кафедр, факультетів/ інститутів щодо посилення міжнародної діяльності Університету» та співдоповідь голови Постійної комісії Вченої ради з питань міжнародного співробітництва Університету В.В. Копійки взяти до відома, обговорити їх на засіданнях кафедр, вчених рад факультетів/ інститутів.

Відповідальні: декани факультетів/ директори інститутів.

Термін виконання: до 01 червня 2018 року.

  1. Розробити нові, у т.ч. англомовні, навчальні програми ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» та вдосконалити існуючі, які користуються попитом студентів, для ефективної інтеграції з міжнародними ВНЗ-партнерами.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) П.О. Бех, директор НМЦ ОНП А.П. Гожик, декани факультетів/ директори інститутів, заступники деканів факультетів/ директорів інститутів з міжнародного співробітництва, завідувачі кафедр.

Термін виконання: до 01 грудня 2018 року.

  1. Запровадити на усіх спеціальностях викладання мінімум однієї на семестр навчальної дисципліни англійською мовою для студентів ОР «Бакалавр», ОР «Магістр» і здобувачів наукового ступеня доктора філософії.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, директор НМЦ ОНП                   А.П. Гожик, декани факультетів/ директори інститутів, завідувачі кафедр.

Термін виконання: до 01 вересня 2018 року.

  1. Розробити Положення про вступ і навчання іноземних громадян в аспірантурі Університету.

Відповідальні: проректор з наукової роботи В.С. Мартинюк, завідувач підготовчого відділення Г.О. Усатенко, декани факультетів/ директори інститутів, завідувачі кафедр.

Термін виконання: до 01 листопада 2018 року.

  1. Активізувати роботу щодо залучення до навчання в бакалавраті, магістратурі та аспірантурі іноземних громадян.

Відповідальні: заступники деканів факультетів/ директорів інститутів з міжнародного співробітництва.

Термін виконання:постійно

  1. Створити університетську експертну робочу групу, відповідальну за розробку рекомендацій щодо пошуку міжнародних грантових програм, участь в них науково-навчального персоналу Київського національного університету імені Тараса Шевченка та якість робіт проектних колективів.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) П.О. Бех, декани факультетів/ директори інститутів, заступники деканів факультетів/ директорів інститутів з міжнародного співробітництва, начальник відділу міжнародного співробітництва А.О. Кравченко.

Термін виконання: до 01 грудня 2018 року.

  1. Сприяти формуванню ефективної інформаційно-іміджевої та комунікаційної політики (зовнішньої і внутрішньої) в Університеті.

Відповідальні: заступники деканів факультетів/ директорів інститутів з міжнародного співробітництва, начальник відділу міжнародного співробітництва А. О. Кравченко, керівник прес-центру Н.А. Міщерська, директор Центру комунікацій О.Л. Добржанська.

Термін виконання: до 30 травня 2018 року.

 

  1. Запровадити внутрішню систему рейтингування факультетів/ інститутів Університету з метою моніторингу ефективності їхньої міжнародної діяльності.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) П. О. Бех,

начальник відділу міжнародного співробітництва А.О. Кравченко.

Термін виконання: до 27 квітня 2018 року.

  1. Інформацію про хід виконання цієї ухвали заслухати у березні 2019 року.
  2. Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на проректора з науково-педагогічної роботи (міжнародні зв’язки) П.О. Беха.