УХВАЛА Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Про середньостроковий прогноз прийому на навчання до КНУ імені Тараса Шевченка за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» на 2018/2019 навчальний рік» від 15 січня 2018 року

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

 

Ректор __________________ Л.В. Губерський

 

 

УХВАЛА

Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка

«Про середньостроковий прогноз прийому на навчання до КНУ імені Тараса Шевченка за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» на 2018/2019 навчальний рік»

від 15 січня 2018 року

 

Заслухавши та обговоривши доповідь голови Постійної комісії Вченої ради з питань перспективного розвитку В.В. Ільченка «Про середньостроковий прогноз прийому на навчання за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» на 2018/2019 навчальний рік» та співдоповідь відповідального секретаря Приймальної комісії Університету А.П. Креневича Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – Університет) констатує, що Відповідно до Закону України «Про освіту» від 28 вересня 2017 року було розпочато новий етап реформування освітніх навчальних закладів. За цих умов особливої уваги потребує питання про середньостроковий прогноз прийому на навчання за ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» до Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зважаючи на динамічні соціальні процеси, які суттєво впливають на ринок освітніх послуг, досить складно, але необхідно зробити найбільш точний прогноз щодо прийому абітурієнтів влітку. Від кількісних та якісних показників набору абітурієнтів до Університету залежить вирішення важливих стратегічних питань.

Чотири основні фактори (демографічний, економічний, соціально-політичний  та внутрішньо-галузевий) впливають на всі стадії вступної компанії до Університету.

В Україні спостерігаються наслідки демографічного спаду народжуваності в 2001 і 2002 роках, яка, за даними Міністерства статистики, складала 376 тис. і 392 тис. чоловік відповідно. Зважаючи на це, кількість студентів 1 курсу ОР «Бакалавр» у 2018/2019 навчальному році буде проходити через свій мінімум. Лише в 2019/2020 навчальному році може розпочатися певне зростання кількості абітурієнтів на ОР «Бакалавр», але чи відчує кількість вступників Університет залежить від того, в якому стані на той момент буде знаходитись середня школа.

З 1991 по 2017 рік припинили роботу майже 5 тисяч середніх загальноосвітніх навчальних закладів. Особливо активно закриття шкіл відбувалося в останні роки. Зокрема, у 2013-2014 н.р. була зупинена робота 276 шкіл, у 2014-2015 н.р. – 214, у 2015-2016 н.р. – 234, протягом минулого навчального року – 241. У 2017-2018 н.р. в Україні нараховується 16 566 шкіл, що ще на 162 менше ніж у 2016-2017 н.р..

У Законі України «Про освіту» сподівання на покращення стану середньої освіти, особливо в сільській місцевості, покладено на розвиток опорних шкіл, яких у країні, згідно статистики, близько 338 (в Кіровоградській області – 53, у Львівській області – 37, у Житомирській області – 30, у Київській області – 29, у Волинській області – 22, у Полтавській області – 20, у Дніпропетровській і Харківській областях – по 18). Аналіз статистичних показників свідчить, що кількість опорних шкіл значно менше ніж традиційних загальноосвітніх середніх навчальних закладів, тому суттєво не впливає на сучасні тенденції щодо кількості випускників з повною середньою освітою.

За останні роки в Україні відбувається незначне зростання ВВП (2% у 2017 році, у 2018 році зростання ВВП очікується на рівні 3%), але разом із цим зростає й інфляція (7% у 2017 році, в бюджеті 2018 року показник інфляції визначений на рівні 9%). Тривожна тенденція полягає в тому, що структура ВВП змінюється в бік зменшення долі промислового сектору та збільшення аграрного й агропромислового секторів, що стимулює зростання спекулятивних тенденцій в економіці, сприяє процесам примітивізації компетентностей та знецінення вищої освіти, зменшує попит на природничі галузі знань у вищий освіті, негативно відбиваючись на ринку праці в країні.

Певного покращення рівня освіти в середній школі можна очікувати у зв’язку із збільшенням заробітної плати вчителям середніх шкіл, що закладено в Законі України «Про освіту» та в Державному бюджеті України на 2018 рік.

Крім того, хоч це був і вимушений крок, в новому Державному бюджеті України передбачено збільшення фінансування оборонного сектора, що може певною мірою збільшити долю промислового виробництва в структурі ВВП, покращивши стан справ на ринку праці у цій сфері. Але ці тенденції зможуть помітно збільшити попит на освітні послуги в природничих галузях знань та збільшити кількість абітурієнтів на природничі й технічні спеціальності лише через два-три роки.

За останні кілька років в Україні збільшився попит на доволі престижні, але здебільшого гуманітарні, спеціальності (окремо виділяється IT галузь).

Постійна комісія Вченої ради з перспективного розвитку (далі – Постійна комісія) вважає, що в сучасних умовах різких змін і суттєвого перерозподілу в преференціях абітурієнтів в наступному 2018/2019 навчальному році очікувати не доводиться. Проаналізувавши результати попередніх вступних кампаній, Постійна комісія констатує:

  1. Зберігається на високому рівні попит на освітні програми економічних, правових, міжнародних спеціальностей, спеціальностей, пов’язаних з інформаційними технологіями та філологічних спеціальностей романо-германського напряму.
  2. Спостерігається чітка тенденція зниження попиту на спеціальності фундаментальних природничо-технічних напрямів (географія, фізика, прикладна фізика, геологія тощо).
  3. Спостерігається тенденція на зниження інтересу вступників до фундаментальних гуманітарних наук (соціологія, соціальна робота, соціальна педагогіка, історія, фольклористика).
  4. При зростанні кількості освітніх програм і незначному збільшенні поданих абітурієнтами заяв на вступ до Університету, загальна кількість студентів, що вступають на перший курс залишається майже без змін.

Серед чинників зниження попиту на зазначені вище спеціальності слід підкреслити такі:

  1. Низька поінформованість вступників, які не знають про освітні програми Університету або не розуміють, що вони будуть вивчати за тією чи іншою освітньою програмою.
  2. Неінформативна або непопулярна назва освітніх програм.
  3. Слабка пристосованість освітніх програм до сучасних реалій ринку праці.

Коледжам, факультетам та інститутам Університету необхідно розробити заходи для усунення названих вище недоліків шляхом покращення якості профорієнтаційної роботи та проведення більш потужної рекламної кампанії.

Серед найбільш популярних освітніх програм під час набору у 2017р. слід назвати ті програми, які мали найвищий відсоток контрактників: за ОР «Бакалавр» такими програмами стали «Право» (160 студентів 1 курсу зараховано на навчання за державним замовленням і за кошти фізичних та юридичних осіб – 286 студентів); «Інженерія програмного забезпечення» (14 студентів – за державним замовленням і 60 – за кошти фізичних і юридичних осіб); «Політологія» (49  – за державним замовленням, 54 – за кошти фізичних та юридичних осіб); «Історія мистецтв» (10 – за державним замовленням, 9 – за кошти фізичних та юридичних осіб).

Новими ефективними програмами при вступі на 1 курс на базі повної середньої освіти стали «Медицина (мова навчання англійська)/Medicine» та «Ведучий програм телебачення», на які зараховано лише на умовах контракту 216 та 30 студентів, відповідно. При вступі на 1 курс на магістерські програми найбільший відсоток контрактників виявився за програмами «Право» (60 студентів зараховано на бюджет, 202 – на контракт), «Міжнародний бізнес» (16 студентів зараховано на бюджет, 18 – на контракт), «Управління проектами» (18 студентів зараховано на бюджет, 17 – на контракт), «Облік і аудит» (11 студентів зараховано на бюджет, 18 – на контракт) та інші.

Водночас у 2017р. взагалі не набрали студентів на понад 30 програм за ОР «Бакалавр» і понад 40 запропонованих факультетами/ інститутами програм за ОР «Магістр». В абсолютній більшості це російськомовні освітні програми. Потребує перегляду фінансова та іміджева ефективність запровадження подібних освітніх програм. Потрібно ще раз зважити, чи потрібні Університету такі програми взагалі, або чітко окреслити коло пропозицій за російськомовними освітніми програмами, оскільки на більшість із них практично відсутній набір студентів. Адже програми (особливо за ОР «Бакалавр»), на яких навчається незначна кількість студентів, є економічно збитковими для Університету.

Прогнози щодо набору на окремих факультетах/ в інститутах та відповідні плани набору демонструють певні розбіжності. Загалом прийом за ОР «Молодший спеціаліст» у 2018 році прогнозується на рівні 185, за ОР «Бакалавр» – на рівні 4725, водночас план набору на всі освітні програми подані факультетами/ інститутами, якщо підрахувати цифри у відповідних пропозиціях, становить 5367. Трохи менший розрив показників щодо прийому за ОР «Магістр»: прогноз – 2594; план – 3196. В цілому по Університету: прогноз – 7404; план – 8748. При цьому розрив показників по ОР «Молодший спеціаліст» практично відсутній.

Навесні 2018 року Університет планує підтвердити свій статус національного, а потім виборювати право називатися дослідницьким. Це необхідно для того, щоб отримати більшу кількість бюджетних місць в магістратурі (75% від кількості випускників за ОР «Бакалавр»). За умови зростання внутрішньої й зовнішньої конкуренції на ринку освітніх послуг простежується тривожна тенденція зменшення кількості студентів, які зможуть продовжувати навчання на освітніх програмах за ОР «Магістр». Крім того, у наступні роки можливе скорочення кількості студентів-заочників.

На збільшення набору студентів значний вплив має ефективність професійно-орієнтаційної роботи, яку здійснюють факультети/ інститути, Центр комунікацій Університету, Приймальна комісія.

На ефективність профорієнтаційної роботи значний вплив має рекламна кампанія в засобах масової інформації, соціальних мережах. Тут необхідно адресно доносити інформацію до відповідних цільових груп з чітким розрахунком на відповідний контингент вступників.

 

 

Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада Університету ухвалює:

 

  1. Доповідь голови комісії з перспективного розвитку В.В. Ільченка «Про середньостроковий прогноз прийому на навчання до КНУ імені Тараса Шевченка за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» на 2018/2019 навчальний рік» та співдоповідь відповідального секретаря Приймальної комісії А.П. Креневича взяти до відома, обговорити її разом з матеріалами соціологічних досліджень на засіданнях кафедр, вчених/педагогічних рад факультетів/інститутів, коледжів; розробити і здійснити конкретні заходи, спрямовані на ефективну роботу щодо залучення вступників на навчання за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» та ОР «Магістр».

 

  1. Науково-методичній раді Університету провести аналіз результатів вступу у 2018р. за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр», внести пропозиції щодо доцільності збереження програм, які не мають значної ваги для розвитку країни загалом та Університету зокрема при оголошенні набору на навчання у 2019 році. Запропонувати критерії та розробити механізм закриття старих непопулярних освітніх програм. Запровадити регулярний перегляд дійсних освітніх програм та відкриття нових, які були б привабливими на ринку праці.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, директор НМЦ ОНП Університету А.П. Гожик.

Термін: до 01.10.2018 р.

  1. НМЦ ОНП Університету спільно з інститутом філології провести аналіз вступних іспитів з іноземної мови із використанням технологій ЗНО, отриманих балів абітурієнтами, які вступлять до магістратури у 2018 р. для корекції мовної підготовки студентів за ОР «Бакалавр».

Відповідальні: директор НМЦ ОНП Університету А.П. Гожик, директор інституту філології Г.Ф. Семенюк.

Термін: до 01.12.2018 р.

  1. Секретаріату Приймальної комісії створити внутрішню систему моніторингу якості організаційної та проведення профорієнтаційної роботи і результатів набору студентів на окремі освітні програми.

Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, відповідальний секретар Приймальної комісії А.П. Креневич.

Термін: до 01.10.2018 р.

  1. Факультетам/ інститутам, коледжам, центру комунікацій:
    • Провести оптимізацію обсягів державного замовлення на спеціальності та освітні програми з огляду на їхню фінансову ефективність і актуальність на ринку праці.
      • Термін: до 01.03.2018 р.
    • Науково-педагогічним працівникам факультетів/ інститутів Університету проводити заходи, спрямовані на рекламування освітніх програм за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр» з метою сприяння вибору талановитою молоддю навчання в Університеті.
    • Продовжити роботу щодо вдосконалення інформаційних сайтів факультетів/ інститутів, кафедр і розміщення на них інформації про освітні програми.
    • Розширити інформаційну підтримку освітніх програм Університету у ЗМІ та організувати активну інформаційну й рекламно-агітаційну кампанію про Університет в електронних і друкованих мас-медіа, соціальних мережах.
    • Залучати до проведення інформаційно-агітаційної роботи в рідних школах студентів 1-2 року навчання за ОР «Молодший спеціаліст», ОР «Бакалавр» і ОР «Магістр».
  • Відповідальні: керівники факультетів/ інститутів, Центру комунікацій.

Термін: протягом навчального року.

  1. Центру комунікацій залучити висококваліфікованих фахівців Університету та професійних компаній для підвищення академічної репутації Університету, розробивши рекомендації/шаблони для розміщення профорієнтаційної рекламної інформації про факультети/інститути, коледжі в УФМЛ, Інтернеті й соціальних мережах.
  • Відповідальні: керівник Центру комунікацій О.Л. Добржанська.

Термін: до 01.03.2018р.

  1. Факультету соціології провести соціологічні опитування серед студентів Університету, що стосуються питань профорієнтації, та доповісти про їх результати на одному із засідань Вченої ради Університету.
  • Відповідальні: декан факультету соціології А.П. Горбачик.

Термін: протягом навчального року.

 

  1. Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на проректора з науково-педагогічної роботи В.А. Бугрова.