У Х В А Л А Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Про внесення фонду стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України» від 6 листопада 2017 року

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор __________________ Л.В. Губерський

У Х В А Л А
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Про внесення фонду стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України»

від 6 листопада 2017 року

Заслухавши та обговоривши інформацію директора Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербіна «Про внесення фонду стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України», Вчена рада відзначає, що цей фонд формувався впродовж 180 років і на сьогодні нараховує понад 31 тис. одиниць зберігання. До складу фонду входять стародруковані, рідкісні та цінні видання XV – XXI ст. Особливою коштовністю фонду стародруків є інкунабула, видання твору Светонія Транквілла (Венеція, 1497). Важливі складові наукової спадщини: стародруки першої половини XVI ст. – палеотипи (10 прим.), найстаріший з них – видання «Привілеїв братів-пустельників ордену Св. Августина», (Пезаро, 1515); зразок раннього південнослов’янського кириличного друку – Служебник типографії Божидара Вуковича (Венеція, 1519). Особливе місце серед стародруків займають видання славнозвісних друкарських династій Західної Європи XVI – XVII ст.: Альдів, Плантенів, Ельзевірів, Етьєнів (мініатюрні видання типографії Ельзевірів «Річ Посполита або Стан королівства Польщі, Литви, Прусії, Лівонії», (Лейден, 1627); «Руссія або Московія, а також Татарія» (Лейден, 1630) ). Велике значення для української культури має колекція книг кириличного друку XVI – XVIII ст., що нараховує понад 180 примірників. Насамперед, це унікальні видання XVI – XVII ст.: Євангеліє (Вільно, 1575) і Псалтир (Вільно, 1576), надруковані Петром Мстиславцем, сподвижником Івана Федоровича; «Требник Петра Могили» (Київ, 1646); «Ключ разуменія» Іоаникія Галятовського (Київ, 1659), «Перло многоцінне» Кирила Транквіліона-Ставровецького (Могильов, 1699); книги світського характеру: «Лексикон славенороський» Памви Беринди (Кутеїн, 1653); «Арифметика» Леонтія Магницького (Москва, 1703), «Грамматика славенская» Мелетія Смотрицького (Москва, 1721). Серед кириличних книг є також рукописи XVII–XIX ст., у тому числі «Слова подвижницькі» Ісаака Сирина, «Книга пам’яті імені ктиторського» 1719 р. та інші документи першої половини XVIII ст., що були створені в Києво-Печерській лаврі. Видання гражданського шрифту представлено книгами, починаючи з епохи Петра І, серед яких «Побеждающая крепость» 1709 р. і «Приклады како пишутся комплименты разные» (Москва, 1712), «Краткое руководство к красноречию» Михайла Ломоносова (СПб, 1748). Примірники стародруків цінні і з точки зору бібліопегістики, адже багато з них мають автентичні оправи XVI – XVIII ст., у тому числі з українських інтролігаторських майстерень. У фондах зберігаються прижиттєві видання класиків української та російської літератури, зокрема, друге видання «Кобзаря» Тараса Шевченка (1860 р.) і його російськомовний переклад, виданий того ж року. Велику цінність має зібрання книг незвичних форм і форматів. Колекція мініатюрних видань складає понад 1700 примірників. Найстарішим примірником цієї частини фонду є видання творів Бокаччо «Сontes» (Лондон, 1791), найменший за форматом – «Песня о Соколе. Песня о Буревестнике» М.Горького (М., 1957) – 4,5х3,5 см. Великий книжковий формат представлено картографічними виданнями XVIII – XX ст., найбільшими з яких є «Российской атлас из 44 карт» (СПб., 1792) у форматі 43,5х55 см., аркуші «Подробной карты Российской империи» (1816).
Особливу цінність має колекційне зібрання «Праці професорів, викладачів та співробітників Університету Св. Володимира», до якого додано також раніше нелегальні та заборонені видання російських і українських книг XIX – початку XX ст. У складі цього зібрання зберігаються друковані праці вчених зі світовим ім’ям: М. О. Максимовича, М. Х. Бунге, В. Б. Антоновича, М. П. Драгоманова, М. Ф. Владимирського-Буданова, М. І. Костомарова, В. С. Іконнікова та багатьох інших.
За останні три роки з використанням документів фонду стародрукованих, рідкісних та цінних видань опубліковано 1 статтю у фаховому виданні і 10 тез у матеріалах міжнародних науково-практичних конференцій. З жовтня 2016 р. співробітники Наукової бібліотеки виконують науково-дослідну роботу «Взаємодія книжкових традицій Білорусі й України в XVI – на початку XIX століття», використовуючи вищевказані фонди.
Фонди стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань є важливою джерелознавчою базою для наукових досліджень у багатьох галузях науки, першоджерелами для забезпечення навчального процесу Університету, входять до світової скарбниці пам’яток писемності і книгодрукування.

Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада Університету ухвалює:

1. Доповідь директора Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербіна взяти до відома.

2. Клопотати перед Міністерством освіти і науки України щодо внесення фонду стародрукованих, рідкісних та цінних книжкових зібрань Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.

3. Зобов’язати керівництво Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича та відповідні служби Університету:
3.1. Продовжити упорядкування стародрукованих і цінних документів та їх пошук у загальних фондах бібліотеки (згідно з затвердженими критеріями відбору), відповідно до записів в інвентарних книгах.
Відповідальні: директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін.
Термін: постійно.
3.2. З метою захисту стародрукованих і цінних документів від шкідливого впливу навколишнього середовища забезпечити відповідні умови їх зберігання: зробити площу книгосховищ відповідною до кількісних показників фонду; забезпечити книгосховища закритими шафами, боксами, приладами клімат-контролю, виконати необхідні ремонтні роботи;
Відповідальні: директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін; проректор з АГЧ С.В. Легкий.
Термін:постійно.
3.3. У рамках «Програми розвитку Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2015 – 2020 рр.» вжити додаткові заходи інтенсифікації роботи з атрибуції стародрукованих та рідкісних видань, які зберігаються в бібліотечних фондах з метою подальшого їх внесення до Державного реєстру наукових об’єктів, що становлять національне надбання України.
Відповідальні: директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін.
Термін: постійно.

4. Заслухати на ректораті Університету довідку директора Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербіна про результати роботи з пошуку, упорядкування та збереження стародрукованих і цінних документів.
Відповідальні: директор Наукової бібліотеки ім. М.Максимовича О.О. Сербін.
Термін: квітень 2018 р.

5. Контроль за виконання цієї Ухвали покласти на проректора з наукової роботи В.С. Мартинюка.