УХВАЛА Вченої ради КНУ імені Тараса Шевченка «Історичний факультет: досягнення, проблеми, перспективи розвитку» від 16 травня 2016 року

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

 ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор __________________ Л.В. Губерський


УХВАЛА

Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка

«Історичний факультет: досягнення, проблеми, перспективи розвитку»

від 16 травня 2016 року

 

Заслухавши та обговоривши доповідь голови тимчасової комісії Вченої ради І.С. Гриценка «Історичний факультет: досягнення, проблеми, перспективи розвитку» і співдоповідь декана історичного факультету І.К. Патриляка, Вчена рада КНУ імені Тараса Шевченка (далі – Університет) зазначає, що сьогодні навчальний процес на історичному факультеті здійснюють 12 кафедр (10 з них – випускаючі), на яких працюють 31 штатний професор,  51 доцент, 6 асистентів, 2 сумісники та 4 погодинники. Крім кафедр до структури факультету входять: Археологічний музей, фольклорно-етнографічна лабораторія, навчальна лабораторія «Центр усної історії», навчальна міжкафедральна лабораторія з історії культури України, навчально-наукова лабораторія «Центр підводної археології».

Навчання здійснюється за освітнім рівнем «Бакалавр» – напрям підготовки 6.020302 «Історія» (з 2015-2016 н.р. три освітні програми – «Загальна історія», «Американістика та європейські студії», «Сходознавство»), за ОР «Магістр» – спеціальність 8.02030201 «Історія» (з 2015-2016 н.р. три освітні програми – «Загальна історія», «Історичне туризмознавство», «Історія мистецтв»), 8.02030202 «Етнологія», 8.02030203 «Архівознавство», 8.02030204 «Археологія». На заочній формі навчання підготовка студентів за ОР «Бакалавр» здійснюється за напрямом 6.020302 «Історія»  та освітнім рівнем «Магістр» за спеціальністю 8.02030201 «Історія».

Із 2016–2017 н.р. підготовка бакалаврів денної форми навчання спеціальності 032 «Історія та археологія» буде здійснюватися за шістьма освітніми програмами для денної форми навчання і за однією освітньою програмою на заочній формі навчання. Підготовка магістрів денної форми навчання цієї ж спеціальності здійснюватиметься вісьмома освітніми програмами й за однією освітньою програмою на заочній формі навчання.

Для іноземних студентів у наступному навчальному році запропоновано дві російськомовні освітні програми: «Американістика та європейські студії» для ОР «Бакалавр» і «Всесвітня історія» для ОР «Магістр».

Викладачами та студентами Університету проводяться профорієнтаційні, творчі й навчальні зустрічі з учнями загальноосвітніх шкіл, майбутніми абітурієнтами. Науково-педагогічні працівники історичного факультету беруть участь у роботі журі МАН, олімпіад з історії різного рівня, що сприяє відбору та залученню до навчання в Університеті талановитої молоді. Проводяться традиційні дні відчинених дверей для майбутніх абітурієнтів. У 2016 р. на базі факультету було проведено 3 олімпіади для учнів старших класів.

За звітний період відбулося зменшення державного замовлення за ОР «Бакалавр» денної та заочної форм навчання. У 2012–2013 н.р. набір за державним замовленням вдалося збільшити до 130 місць, у 2011–2012 н.р. –лише 100 місць,  у 2014–2015 н. р. – 136 місць, у 2015–2016 н. р. – 122 місця за державним замовленням.

Завдяки впровадженню нових освітніх програм у 2015 році вдалося збільшити кількість першокурсників, зарахованих на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб. У минулому році за всіма формами навчання на перший курс було зараховано 57 контрактників.

Станом на квітень 2016 року кількість студентів історичного факультету становить 908 осіб: на денній формі навчання – 743 особи (громадяни України), у тому числі за державним замовленням навчається 670 осіб, за кошти фізичних та юридичних – 73 особи; на заочній формі навчання – 165 осіб (громадяни України), у тому числі за державним замовленням – 130 осіб, за кошти фізичних та юридичних – 35 осіб. На історичному факультеті навчається також 5 іноземних громадян.

Всього за останні п’ять років історичний факультет закінчили                   1714 фахівців: 863 бакалаври, 384 спеціалісти, 467 магістрів.

Впродовж звітного періоду доволі часто змінювалися навчальні плани підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Після набуття чинності нового Закону України «Про вищу освіту» й відповідно до наказу ректора «Про підготовку навчальних планів підготовки фахівців за освітніми рівнями бакалавра і магістра у 2015 році» історичний факультет підготував і затвердив у квітні 2015 р. нові навчальні плани ОР «Бакалавр». Особливістю цих планів стало запровадження альтернативних освітніх програм з окремим конкурсним набором у межах напряму підготовки 6.020302 «Історія».

У 2015 році були затверджені нові навчальні плани підготовки фахівців ОР «Магістр». Головною особливістю планів підготовки магістрів стало застосування компетентнісного підходу до формування нормативної частини навчальних планів, можливість студентів обирати 25% дисциплін у блоках та із запропонованих переліків вибіркових дисциплін. У всіх навчальних планах підготовки магістрів вибіркова складова навчальних дисциплін зосереджена у третьому семестрі. Із 2015–2016 н.р. історичний факультет розпочав підготовку магістрів спеціальності «Історія» за трьома альтернативними освітніми програмами.

Зміни в навчальних планах зумовили появу нових дисциплін. За останні п’ять років 91 нова навчальна дисципліна почала викладатися професорами й доцентами історичного факультету.

У підготовлених і затверджених у 2015 р. нових навчальних планах особлива увага приділяється вивченню іноземних мов, хоча якість викладання іноземних мов викликає скарги з боку студентів.

Реалізація нових навчальних планів підготовки бакалаврів у перспективі призведе до суттєвого збільшення кількості аудиторних годин для викладання іноземних мов. За попередніми підрахунками на іноземні мови навчальними планами буде виділятися більше п’яти тисяч практичних та факультативних годин. На перший план має бути винесено питання якості викладання іноземних мов. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми може стати створення окремої кафедри іноземних мов історичного факультету.

Необхідно відзначити позитивну тенденцію у підготовці власних посібників і підручників із нормативних та вибіркових дисциплін.

На факультеті ефективно функціонує науково-методична комісія по забезпеченню навчального процесу, яка бере активну участь у розробці нових, доопрацюванні вже існуючих навчальних планів для студентів денної та заочної форм навчання усіх освітніх рівнів.

Комп’ютерна та мультимедійна техніка факультету дозволяє вдало поєднувати різноманітні методики викладання. В ході навчального процесу викладачі усіх кафедр використовують ТЗН для демонстрації образотворчого, аудіо- та відеоматеріалів. Зусиллями наукових і науково-педагогічних працівників факультету створена і постійно розширюється медіатека.

Влітку 2015 р. за рахунок залучення спонсорських коштів було проведено ремонт і переобладнання залу засідань вченої ради історичного факультету. Компанія «MasterCard» виділила на ремонт, закупівлю нових меблів та обладнання для 349 аудиторії більш ніж 1,5 млн. грн. Це дозволило створити сучасно обладнану аудиторію для проведення лекцій, практичних занять, наукових конференцій, круглих столів і презентацій.

Переговори із посольством Китайської народної республіки в Україні про надання благодійного внеску в сумі 780 тис. грн. для створення лінгафонної та мультимедійної аудиторій знаходяться на завершальній стадії.

У 2011 та 2013 роках за підтримки ректорату на історичному факультеті розпочали діяльність навчальна лабораторія «Центр усної історії» та кабінет історії мистецтв. Відповідно до наказу ректора «Про створення на історичному факультеті кафедри історії мистецтв» № 487-32 від 20.07.2015 р. у структурі факультету (вересень 2015 р.) створено нову кафедру історії мистецтв, на якій працюють п’ять науково-педагогічних працівників (без збільшення кількості штатних одиниць).

На сьогоднішній день зміни в структурі факультету продовжуються.               У перспективі – створення кафедри іноземних мов історичного факультету та реорганізація чотирьох кафедр: кафедру історії слов’ян і кафедру історії Росії планується реорганізувати у кафедру історії Центральної та Східної Європи, а кафедру історії для гуманітарних факультетів і кафедру української історії та етнополітики – у кафедру історії зарубіжної україністики. Ці структурні зміни передбачається провести в межах існуючого штатного розпису історичного факультету.

Разом з тим, історичний факультет виступив з ініціативою щодо створення ще кількох навчально-наукових центрів. Так, у березні 2016 р. при кафедрі археології та музеєзнавства рішенням Вченої ради Університету було створено «Центр підводної археології». У квітні цього ж року вчена рада історичного факультету ухвалила клопотати перед Вченою радою і ректором Університету про створення при новій кафедрі історії зарубіжної україністики навчальної лабораторії «Центр етнополітичних досліджень», при реорганізованій кафедрі історії Центральної та Східної Європи – навчальної лабораторії «Центр дослідження історії геноцидів та масових вбивств». Передбачається, що ці центри функціонуватимуть у межах існуючого штатного розпису історичного факультету.

На історичному факультеті діє п’ять наукових шкіл: історіографії та джерелознавства, політичних партій та суспільно-політичних рухів в Україні, істориків-міжнародників, актуальних проблем давньої та нової історії, трансформації в українському суспільстві новітньої доби.

На історичному факультеті виходить п’ять наукових журналів: «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Серія «Історія», «Етнічна історія народів Європи». Збірник наукових праць, «Часопис української історії», «Європейські історичні студії: науковий журнал», «Соціальна історія: науковий збірник».

Станом на 01 квітня 2016 р. на історичному факультеті навчається           81 аспірант (у тому числі 72 з відривом від виробництва та 9 без відриву від виробництва). За останні п’ять років викладачами історичного факультету було захищено 7 докторських дисертацій. Із 165 випускників аспірантури 2011–2015 років кандидатські дисертації захистили 109 осіб.

За звітний період науковими і науково-педагогічними працівниками факультету було видано 156 монографій (з них 2 за кордоном), 109 підручників, посібників та довідників, 2773 наукові статті. Активно працює науково-дослідна частина факультету. Її напрацювання були використані під час підготовки 31 підручника й посібника з історії.

Наукове товариство студентів та аспірантів історичного факультету щорічно проводить конференції, формує команди на олімпіади з історії, організовує круглі столи, дебатні турніри тощо.

У 2011–2016 роках наукові і науково-педагогічні працівники історичного факультету брали участь у 480 конференціях, із них – 289 міжнародних, в тому числі – 110 за кордоном; стали організаторами/ співорганізаторами  48 міжнародних та 32 всеукраїнських наукових і науково-практичних конференцій.

Історичний факультет продовжував активно розвивати міжнародне академічне співробітництво. Найбільш плідною була співпраця  з польськими, французькими, японськими, німецькими, американськими та латвійськими партнерами. Впродовж 2011– початку 2016 рр. історичний факультет прийняв близько 170 іноземців – науковців, політичних/ державних діячів, студентів й аспірантів, які брали участь в різних освітніх та наукових заходах (презентаціях, конференціях, круглих столах тощо) і проходили стажування.

Питання професійного, морально-етичного, культурного виховання є постійними темами для обговорення на вченій раді факультету, засіданнях кафедр, органів студентського самоврядування факультету: Студентському парламенту історичного факультету, Науковому товаристві студентів та аспірантів, Раді гуртожитку №7, Профспілковому бюро студентів історичного факультету. Факультет постійно працює над вдосконаленням концепції виховної роботи і здійснює її за такими напрямками: навчально-організаційна, науково-дослідна, культурно-масова робота, робота із професійного, патріотичного, морально-етичного і спортивного виховання.

На факультеті діють спортивне товариство студентів, дискусійні клуби, кінолекторій, команда КВК, театральна студія, дебатна ліга. Разом із студентами викладачі їздять в дитячі будинки та допомагають при зборі коштів, іграшок для дітей. Активно здійснюється підтримка студентів і викладачів, які знаходяться в зоні АТО. Велику увагу факультет приділяє ветеранам Другої світової війни. Ініціюються зустрічі з відомими і видатними вченими, випускниками, громадськими і політичними діячами.

Проживання іногороднім студентам факультету надається в гуртожитку №7. У 2011 році були капітально відремонтовані коридори та місця загального користування гуртожитку, встановлено металопластикові вікна, відремонтовано читальний зал. У 2013 році було відчинено спортивний центр, який обладнано найновішими спортивними тренажерами та інвентарем.

Незважаючи на очевидні позитивні зрушення, які є на історичному факультеті, слід констатувати, що керівництво і колектив  факультету мають також суттєві резерви для покращення роботи.

Зокрема, відвертим анахронізмом є т. зв. невипускаючі кафедри, які практично не забезпечують фахову підготовку студентів-істориків і головну свою увагу зосереджують на роботі зі студентами непрофільних факультетів.

Варто також підкреслити, що окремі випускаючі кафедри упродовж останніх років стабільно не користуються популярністю серед студентів. Суттєвою проблемою цих кафедр упродовж тривалого часу є набір на спеціалізації. На думку комісії, її можна розв’язати шляхом структурних реорганізацій, коригування назв і напрямів наукової роботи кафедр, активізації їхньої міжнародної співпраці і популяризації тощо.

Очевидною є нагальність надавати студентам не лише загальні, але й фахові мовні компетенції завдяки впровадженню на історичному факультеті нових освітніх програм із поглибленим вивченням іноземних мов. Разом з активізацією міжнародних контактів факультету необхідно збільшувати кількість і покращувати якість закордонних публікацій, коригувати та модернізувати підходи до вивчення іноземних мов на факультеті.

На сьогоднішній день історія черговий раз демонструє своє значення як важливий фактор формування світоглядних засад суспільства. Історичний факультет має усі необхідні ресурси для створення наукових центрів, котрі завдяки активній міжнародній співпраці отримають можливість не лише вплинути на становлення історичної свідомості громадян, але й доносити достовірну інформацію про минуле України до іноземних колег.

Наголосимо також, що нові наукові центри надзвичайно ефективно сприяють залученню зарубіжних інвестицій у наукову діяльність факультету. Фактично не потребуючи жодних ресурсів з боку Університету, центри є найбільш зрозумілим і зручним форматом для комунікації з іноземними партнерами.

Підготовка студентів історичного факультету могла б суттєво покращитись за умови впровадження в навчальний процес дисциплін спільно з іншими факультетами.

Безперечною проблемою для історичного факультету є відсутність мультимедійної аудиторії, що суттєво обмежує його навчальний потенціал, ускладнює проведення повноцінних занять з різних дисциплін.

Відсутність на факультеті видань, включених до міжнародних наукометричних баз, значною мірою унеможливлює підвищення кваліфікації аспірантів, докторантів, наукових і науково-педагогічних працівників факультету.

 

Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада Університету ухвалює:

  1. Доповідь голови комісії І.С. Гриценка та співдоповідь декана історичного факультету І.К. Патриляка взяти до відома.

  1. Декану, вченій раді історичного факультету:

2.1. Обговорити матеріли доповіді на вченій раді, на засіданнях кафедр історичного факультету; вважати й надалі пріоритетними напрямами розвитку факультету підвищення рівня навчально-методичної, науково-дослідної, кадрової, міжнародної та виховної роботи.

2.2. Активізувати роботу, спрямовану на збільшення кількості та якості наукових публікацій, підручників, навчальних посібників і збільшення наукових публікацій у зарубіжних виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних.

2.3. Підготувати подання щодо змін у структурі історичного факультету відповідно до вимог сучасності і подати на розгляд Вченої ради Університету з подальшим затвердженням ректором.

2.4. Підготувати подання щодо створення у структурі історичного факультету кафедри іноземних мов історичного факультету (6 штатних одиниць), двох мультимедійних аудиторій та навчально-наукових центрів, і подати на розгляд Вченої ради Університету з подальшим затвердженням ректором.

2.5. Інтенсифікувати пошук нових можливостей щодо проходження студентами виробничих практик, що забезпечували б набуття ними важливих фахових компетенцій і здобуття практичних навичок.

Відповідальні: декан історичного факультету І.К. Патриляк; заступники декана; вчена рада історичного факультету.

Термін: до 30 червня 2017 року.

  1. Посилити роботу щодо включення до наукометричної бази даних «Index Copernicus» «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка». Серія «Історія».

Відповідальні: декан історичного факультету І.К. Патриляк; заступник декана з наукової роботи та міжнародних зв’язків  І.Г. Адамська; відповідальний секретар редакційної колегії Вісника А.О. Руккас.

Термін: до 30 червня 2017 року.

  1. Активізувати міжфакультетську співпрацю, націлену на підвищення комплексної міждисциплінарної підготовки студентів.

Відповідальні: декан історичного факультету І.К. Патриляк; заступники декана; вчена рада історичного факультету.

Термін: до 30 червня 2017 року.

  1. Посилити роботу, спрямовану на збільшення існуючих і пошук нових джерел позабюджетних фінансових надходжень.

Відповідальні: декан історичного факультету І.К. Патриляк; заступники декана; вчена рада історичного факультету.

Термін: до 30 червня 2017 року.

  1. Вченій раді Університету заслухати інформацію про виконання Ухвали у травні 2017 року.

  1. Контроль за виконанням цієї Ухвали покласти на першого проректора О.К. Закусила.